До вашої уваги, читачу, книга «Лицарі та інші організми», котра є третім (і останнім) томом тритомного так званого Терентопського «епосу» (або Терентопських хронік) із загальною назвою «Яйцепос», одного з найтаємничіших, найзагадковіших, найсекретніших сучасних письменників – Дюка Бруньки. У британців є епос про короля Артура й лицарів Круглого Столу; у германців – про королевича Зиґфріда й нібелу­нґів; у ірландців – про героя Кухуліна й уладських витязів; у французів – про графа Роланда й лицарів Карла Великого, і таке інше й тому подібне. Багато країн і народів мають свої власні героїчні та чарівні епоси. А харків’яни свого власного харківського епосу не мають. От на ґрунті «квасного харківського патріотизму» таємничий Дюк Брунька і спробував ушкварити, аби Харків у цьому аспекті не пас задніх, якщо не чисто харківський, то хоча б поблизухарківський сучасний «чарівно-лицарський епос». Ця (у позитивному сенсі слів) химерна, бешкетна, курйозна, божевільна писацька витівка адресована людям хорошим (добрим, щиросердним, веселим, справедливим, порядним…), віком від середнього шкільного (13 +) до пенсійного включно, читачам із добрим почуттям гумору, що цінують мистецьку оригінальність та дотепність; зокрема таким, що люблять Харків, та бажають дізнатися про нього більше. (А от людям поганим – підлим, брехливим, злим, підступним, жорстоким, несправедливим… – читати цю книгу суворо забороняється, а якщо вони порушать заборону і намагатимуться читати, то на них впаде прокляття автора). Цей твір є зухвалою сумішшю із пародійного лицарського роману, іронічного міліцейського детективу, сучасної веселої чарівної казки, кумедного авторського екзистенціалізму та забавного довідника з харковознавства. Втім, ці писання здатні читачів не лише повеселити і забавити, але й дещо розширити їхні ерудицію та світогляд, а можливо, і спонукати замислитися про речі важливі і корисні.