Остров. Добро пожаловать на остров. Это не фантазия. Вы столкнетесь со страхами. Вы столкнетесь с беззаконием. Вы встретитесь лицом к лицу с самим собой. Один необитаемый остров. Два чудовищных преступления. Два заключенных сердца. Когда порядочные люди совершают плохие поступки, есть только одно место для прощения: Остров Искупления.
Аннотация предлагала интересный сюжет. Не банальный и начало тоже к этому вело. Но. Какой же облом. Как только герои встретились. Оба потекли. Встали. И задрожали. Просто п@зде@ц. После того как он передернул на нее, она начала выкручивать себе с@ски. При этом вспоминая, ка он её н@сил@ет. Я прекратила читать. И мучать себя.
Доволі суперечливі відчуття після прочитання. Ідея сюжету заслуговує похвали - вона свіжа, нестандартна та цікава. Але от втілення її мені не дуже сподобалося. Якась неправдоподібна поведінка та реакції героїв. Не відчула я їх і не пройнялася їх почуттями. Єдине, що відчувала - це жалість до героїні, тому і не могла зрозуміти її поведінку, яка була доволі неправдоподібна та нелогічна. Також, мені здається, автор трохи зловживав кількістю сексуальних сцен. В багатьох місцях вони недоречні та непотрібні ( на мою думку). Вони відволікали від сюжету і я так не зрозуміла на чому автор хотів зробити акцент. Спробую прочитати продовження і подивлюсь як розплутається цей клубок.