Костянтин Андрійович у душі переживав за своє "Торпедо", але передбачав, що улюблена команда й цього разу піде з майданчика переможеною. І тому міг пообіцяти синові не те що два кілограми цукерок, а навіть лантух. Хіба минулого вівторка не забив торпедівцям чотири сухі шайби аутсайдер "Спартак"? Та й протягом двох місяців команда спромоглася у восьми матчах набрати лише одне очко. А тут такий рахунок. Ні...

- Не треба цукерок, - розсудливо мовив Валерка. - Дорого вони тобі, тату, обійдуться. Ти ліпше купи силовий трансформатор і кілька мікросхем. Добре? Я новий пристрій надумав зробити, який допомагатиме медикам під час діагностування серцево-судинних захворювань.

- Як виграють, обов'язково куплю, мій винахіднику, - прогув Костянтин Андрійович.

- Виграють, тату, - упевнено проказав Валерка і якомога зручніше вмостився на стільчику. Зосереджений погляд хлопчика знову спинився на хокейному майданчику, де перед матчем тренувалися команди.