Справді, вік та спорту, і мудрості не завада!
Єлизавета знову стріляє, і знову, зрозуміло, босими пальчиками ніжок. У танку та взимку досить тепло. А влітку у Таджикистані реально спекотно.
Дівчина взяла і заспівала:
-Якщо довго, довго, довго,
Воювати, крушивши талібів...
Якщо довго, довго, довго,
Під укіс у бою бігти!
Можливо, можливо,
То звичайно, вірно, вірно...
Хоч часом таке немов,
Можна Африку наздогнати!
А в Африці ціни ось такої висоти,
А в Африці гроші такої ширини!
Схудли бегемоти,
Обморожували кашалоти...
А народ як папуга,
Вирушай прямо в рай!
Катерина відзначила з усмішкою, натиснувши на кнопку джойстика танка, своїм червоним соском:
- Щось мало в тобі оптимізму!
Єлизавета сердито відповіла:
- Якщо президент моральний каліка і пройдисвіт, то яка може бути радість у підданих!
Олена кивнула:
- Так! Кажуть лиха біда початок! Але саме надмірне везіння і зробило Путіна надмірно самовпевненим!
Єлизавета кивнула своєю підфарбованою під блакитний колір головкою:
- Та я завжди думала, що стільки везіння одній людині давати не можна - він сідати на білого коня, в сенсі починає вважати, що йому море по коліна. І потім як стара, яка захотіла стати Богом - виявляється у розбитого корита!
Катерина із цим погодилася:
- Так! Занадто багато у Путіна було везіння, і це його розбавило. Як свого часу удача любила - Наполеона, Гітлера, Івана Грозного, а потім від них відвернулася.
Єфросинья помітила:
- Микола Другий був дуже невдачливий, але при цьому добрий і порядний цар. Ось, наприклад, думаєш, пощастило йому хоча б трохи у війні з Японією. Наприклад, чи не загинув адмірал Макаров, і все могло б бути інакше. А адмірал Макаров загинув через цілу серію малоймовірних збігів. Чомусь він не наказав тралити міноносцями від мін, і ніхто з його підлеглих не дав такого наказу. І міна, швидше за все, була російська, і від однієї міни не мав великий броненосець затонути. І навіть у цьому випадку адмірал Макаров міг би врятуватися, як, наприклад, врятувався Кирило Романов.
Єлизавета погодилася:
- Та невелике везіння Миколі Другому, могла б дати Росії набагато більше, ніж багато везіння бездарному Володимиру Путіну! Наприклад, адмірал Макаров міг перемогти японців на морі малою кров'ю, і тоді війна із самураями не коштувала б великих жертв. А якби виграла царська Росію війну з Японією, то й першої світової війни, швидше за все не було б. Так авторитет у армії імперії був надто високий і німці не зважилися б оголосити війну!
Олена кивнула:
- Можливо! Хоча одним Макаровим не вичерпується кількість невдач та невдачі у війні з Японією. Хоча треба визнати супротивник був сильним. Але з іншого боку, якби броненосець "Ослябі" не затонув би так швидко, навіть під час бою при Цусімі ескадра могла б цілком прорватися до Владивостока! А так війна з Японією виявилася такою невдалою!
Єфросинья помітила:
- Зате війна в сорок п'ятому році з Японією виявилася напрочуд легкою та успішною. Немов у Японії закінчився ліміт везіння. Втім, на жаль, перемога Сталіна привела до влади над Китаєм комуністів, і появі дуже сильної і небезпечної імперії, яка ледь не напала на СРСР при Брежнєві. Та й зараз Китай лише прикидається другом. А сам хоче відібрати у нас землі до Уралу.
Катерина кивнула:
- Так! Якби тоді перемогли японців, була б замість півночі Китаю Жовторосія, і Православ'я прийшло б у піднебесну імперію. А що сталося внаслідок легкої перемоги Сталіна над японцями. Народження атеїстичної імперії та могутнього монстра на кордонах з Росією!
Єлизавета відзначила, вискалив зубки:
- Ось і вір після цього у Християнського Бога. Перемога над Японією дала б нових десятків мільйонів православних віруючих. А натомість у Росії прийшов до влади агресивний атеїстичний режим. А потім кривавий сталінський режим приніс атеїзм і до Китаю. І виникла жорстока імперія Мао. Ось справді не розумію, чого хотів Бог!
Олена помітила:
- Або Бога взагалі немає! Або Сатана набагато сильніше, ніж говорить про це Біблію, або плани Всевишнього, незбагненні для нас!
Єфросинья помітила:
- Зазвичай жорстокі царі більше й процвітають! Єдиним винятком був, мабуть, Олександр перший - цар інтелігентний, добрий, ліберальний, джентльмен і мухи не оббитий. І разом успішний!
Єлизавета помітила:
- І Катерина Друга не вважалася жорстокою та злою правителькою, і теж була дуже успішною. Правда вона була повією, і взагалі людина не зовсім хороша. Заборонила селянам скаржитися на своїх панів. Навіть дивно, що стільки везіння було дано такій паскудній особі!
