Для утворення минулого часу потрібна форма дієслова в минулому часі + допоміжне дієслово ЛИШЕ для першої та другої особи (já, ty, my, vy).

Для третьої особи потрібна ЛИШЕ форма дієслова в минулому часі допоміжне дієслово (on, ona, ono, to, oni, ony, ona, Petr, Lucie, kdo, někdo…).

Допоміжне дієслово для першої та другої особи (já, ty, my, vy) займає другу позицію в реченні. Позиція форми дієслова в минулому часі в реченні не регулюється (вона вільна).

МИНУЛИЙ ЧАС ДЛЯ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ УТВОРЮЄТЬСЯ БЕЗ ДОПОМІЖНОГО ДІЄСЛОВА. Що таке третя особа? Це, наприклад: on, ona, ono, to, Petr, Tomáš, Lucie, František, Zuzana, Marie, Lenka, pan doktor, paní profesorka, žák, žáci, student, studenti, cizinec, cizinci, turista, turistka, turisté, Čech, Češka, Češky, Češi, Rus, Ruska, Rusky, Rusové, Ukrajinec, Ukrajinka, Ukrajinky, Ukrajinci, Slovák, Slovenka, Slovenky, Slováci, Vietnamec, Vietnamka, Vietnamky, Vietnamci…

Допоміжне дієслово «бути» потрібне лише для осіб «я, ти, ми, ви». Особові займенники (я, ти, ми, ви) можна не казати та не писати, адже з форми допоміжного дієслова «бути» і так зрозуміло, за кого саме йдеться.

Дієслово бути – být:

já jsem – я є; my jsme – ми є;

ty jsi = seš – ти є; vy jste – ви є;

on je – він є; oni jsou – вони є.

Já jsem dělal. = Dělal jsem. – Я робив.

Já jsem byl. = Byl jsem. – Я був.

Já jsem měl. = Měl jsem. – Я мав.

Já jsem mohla. = Mohla jsem. – Я могла.

Já jsem spala. = Spala jsem. – Я спала.

Ty jsi dělal. = Dělal jsi. – Ти робив.

Ty jsi byl. = Byl jsi. – Ти був.

Ty jsi měl. = Měl jsi. – Ти мав.

Ty jsi mohla. = Mohla jsi. – Ти могла.

Ty jsi spala. = Spala jsi. – Ти спала.

On dělal. = Dělal.

On byl. = Byl.

On měl. = Měl.

Ona mohla. = Mohla.

Ona spala. = Spala.

My jsme dělali. = Dělali jsme. – Ми робили.

My jsme byli. = Byli jsme. – Ми були.

My jsme měli. = Měli jsme. – Ми мали.

My jsme mohli. = Mohli jsme. – Ми могли.

My jsme spali. = Spali jsme. – Ми спали.

Vy jste dělal. = Dělal jste. – Ви робили. (Звернення до одного чоловіка на «ви»).

Vy jste byl. = Byl jste. – Ви були. (Звернення до одного чоловіка на «ви»).

Vy jste měl. = Měl jste. – Ви мали. (Звернення до одного чоловіка на «ви»).

Vy jste mohl. = Mohl jste. – Ви могли. (Звернення до одного чоловіка на «ви»).

Vy jste spal. = Spal jste. – Ви спали. (Звернення до одного чоловіка на «ви»).

Vy jste dělala. = Dělala jste. – Ви робили. (Звернення до однієї жінки на «ви»).

Vy jste byla. = Byla jste. – Ви були. (Звернення до однієї жінки на «ви»).

Vy jste měla. = Měla jste. – Ви мали. (Звернення до однієї жінки на «ви»).

Vy jste mohla. = Mohla jste. – Ви могли. (Звернення до однієї жінки на «ви»).

Vy jste spala. = Spala jste. – Ви спали. (Звернення до однієї жінки на «ви»).

Vy jste dělali. = Dělali jste. – Ви робили. (Звернення до групи людей… З невідомим складом або принаймні з одним представником чоловічого роду істоти).

Vy jste byli. = Byli jste. – Ви були. (Звернення до групи людей… З невідомим складом або принаймні з одним представником чоловічого роду істоти).

Vy jste měli. = Měli jste. – Ви мали. (Звернення до групи людей… З невідомим складом або принаймні з одним представником чоловічого роду істоти).

Vy jste mohli. = Mohli jste. – Ви могли. (Звернення до групи людей… З невідомим складом або принаймні з одним представником чоловічого роду істоти).

Vy jste spali. = Spali jste. – Ви спали. (Звернення до групи людей… З невідомим складом або принаймні з одним представником чоловічого роду істоти).

Oni dělali. = Dělali. – Вони робили. (Група людей… З невідомим складом або принаймні з одним представником чоловічого роду істоти).

Oni byli. = Byli. – Вони були. (Група людей… З невідомим складом або принаймні з одним представником чоловічого роду істоти).

Oni měli. = Měli. – Вони мали. (Група людей… З невідомим складом або принаймні з одним представником чоловічого роду істоти).

Oni mohli. = Mohli. – Вони могли. (Група людей… З невідомим складом або принаймні з одним представником чоловічого роду істоти).

Oni spali. = Spali. – Вони спали. (Група людей… З невідомим складом або принаймні з одним представником чоловічого роду істоти).

Зазвичай утворити форму дієслова в минулому часі дуже легко для людей, що володіють українською чи російською мовою.

Для більшості дієслів достатньо лише замінити останню літеру „t”

на „l” для однини чоловічого роду,

для однини жіночого роду – на „la”,

для однини середнього роду – на „lo”,

для множини чоловічого роду істоти або множини невідомого складу – на „li”,

для множини чоловічого роду неістоти або жіночого роду – на „ly”,

для множини середнього роду – на „la”.

Dělat → dělal / dělala / dělalo / dělali / dělaly / dělala

Vydělat → vydělal / vydělala / vydělávalo / vydělali / vydělaly / vydělala

Vydělávat → vydělával / vydělávala / vydělávalo / vydělávali / vydělávaly / vydělávala

Pracovat → pracoval / pracovala / pracovalo / pracovali / pracovaly / pracovala

Mluvit → mluvil / mluvila / mluvilo / mluvili / mluvily / mluvila

Bydlet → bydlel / bydlela / bydlelo / bydleli / bydlely / bydlela

Rozumět → rozuměl / rozuměla / rozumělo / rozuměli / rozuměly / rozuměla

Ukázat → ukázal / ukázala / ukázalo / ukázali / ukázaly / ukázala

Головна ідея тут -T → -L, тому таку форму називають інколи L-форма дієслова.

Дієслова, що в початковій формі закінчуються на -nout, а також низка неправильних дієслів, що закінчуються на „-ést, -ást, -ít, -ézt, -ýt, -íst, -éct, -íct, -át” вимагають дещо іншого способу утворення форми минулого часу.

Sloveso „být”.

být

↓

byl, byla, bylo,

byli, byly, byla

Я була дома.

↓

Já jsem (2) byla doma. = Byla jsem (2) doma.

Допоміжне дієслово „jsem” займає другу логічну позицію в реченні. Особовий займенник „já” вживати не обов’язково, адже з форми допоміжного дієслова можна встановити особу.

Варто пам’ятати, що já ≠ jsem! Це дуже різні речі.

Já – особовий займенник.

Jsem – дієслово.

Сестра була в школі.

↓

Sestra byla ve škole. = Ségra byla ve škole.

„Sestra” = (нелітературно, розмовно) „ségra” – це третя особа. Для третьої особи допоміжне дієслово взагалі не потрібне для утворення минулого часу.

Ми були у відрядженні.

↓

My jsme (2) byli na služební cestě. = Byli jsme (2) na služební cestě. = My jsme (2) byli na pracovní cestě. = Byli jsme (2) na pracovní cestě. = My jsme (2) byli na služebce. = Byli jsme (2) na služebce.

Допоміжне дієслово „jsme” займає другу логічну позицію в реченні.

Варто пам’ятати, що my ≠ jsme! Це дуже різні речі.

My – особовий займенник.