Була собі країна

Була собі країна, що розділялась річечкою. Була вона прекрасною, чудово-дово красною! Чому була? Бо вже нема її…

Зникли ті хати, яким сто двадцять років, заборонені місця тепер приватизовані. Де залишилися тут кістки країни, що була? А їх нема, а їх нема. Зникли і споруди, що захищали люди їх із зламаними ребрами. Володарями є вже феодали-нелюди. Кара стала порохом, прахом - справедливість, а ми - нічим. А ми – країна…