Від розвилки групи пройшли тунелями до дрону. У порожнинах печери був неприємний запах вологості. Вийшовши до дрону, обидві групи змінили на своїй зброї режим сили заряду на паралітичний. Знайдені люди стали переговорюватися, але їхня мова була незрозуміла. Це були явно не чужі. Але й представниками колонії, що вони рятують, їх теж назвати було не можна.

Відправивши інформацію командирові «Швидкого», були отримані вказівки вивести цих людей, паралізувавши, і продовжити пошуки в печері. Навіть ці люди, які стали дуже дикими, все одно є гуманоїдами. Навіть при їхній наявності, сектор 3.9 можна оголошувати населеним і претензії чужих необґрунтованими. До групи в скелі направили ще групу десанту.

Паралізувавши диких людей, організували їх виведення на поверхню. Винищувач у небі не фіксував руху живих істот або дронів.

Дрон рушив у ліву печеру. Пройшовши не більше півсотні метрів, вийшов у дуже великий зал, у якому було більше ста живих людей, таких же диких. Вони були озброєні рогатинами й кам'яними сокирами. Зайнявши оборонну позицію, вони чекали. Десант теж не знав, що робити. Людей багато, всі дикі. Чи є в них колоністи, що вижили? Чи варто продовжувати там пошук? Чи займаються вони канібалізмом? Яка глибина й довжина печери? Диких людей явно було багато, убивати їх не можна. Можна було б паралізувати, але можливі жертви серед десанту. Ситуація була напружена. Усі чекали.

Дрон сканував приміщення. У ньому були ще стволи тунелів. Схоже, це було велике поселення. Можливо, воно сформувалося в попередні зачищення й не були знайдені пошуковими групами. В будь-якому випадку, це гуманоїди й вони отут живуть, а це значить, що в чужих немає прав на цей сектор. Але що з ними робити? Залишити так або вивести на материк у ближче до нових колоністів? Кинути сотні сутностей нашої раси на таке існування було б неприпустимо. З іншого боку, якось же вони виживали стільки років у цих печерах.

Може бути, їх відключити й, переселивши в дитячі особини носіїв, інтегрувати в нову колонію? Так їм буде легше стати на шлях відновлення. Хоча, звичайно, їхні первинні інстинкти хижака будуть домінувати над інстинктами високого порядку. Але ця проблема контрольована. Механізм контролю вже давно й успішно реалізований.

Нова доповідь на «Щасливий» занурила його командира у роздуми. Він зв'язався з командуючим флотом, що, у свою чергу доповів про знайдених людей адміралові. До одержання вказівок, ніяких дій не вживали. Хоча б дикі племена не почали нападати.

Глава 12

Інформація із сектора 3.9 була в терміновому порядку доведена до членів ради. Для її підтвердження була сформована спостережної місія, що повинна була дати свою оцінку. Для об'єктивності, у місію входять всі раси. Тепер завдання полягає в тім, щоб зберегти знайдених людей живими. Прибуле підкріплення зайняло зовнішні позиції в печері, для її захисту від можливого втручання неврахованих сил сектора. Група винищувачів так само уважно контролювала периметр. З метою безпеки, точні координати печери передані не були. А то раптом вона «випадково» обвалиться.

Щоб захистити десант у середині печери, було встановлено силове поле, що перекриває тунелі. Так виключили вихід поселенців на поверхню. Чекати місію було не довго по космічних мірках. Але, перебуваючи на планеті, час перельоту, входження в планету й прохід по фракталам здавався нескінченним. Це кілька днів. Залишалося сподіватися, що люди в печері мають запас їжі й води. Дрон перебував у зоні знайдених поселенців, відділений силовим полем від десанту. Він, використовуючи всі свої можливості, сканував печеру й тунелі, а також фіксував переговори цих людей, намагаючись виділити в їхній мові знайомі слова. Визначити їх мову й вступити в контакт було б дуже важливо. Але є й крайній випадок. Це відключити сутність від носія й вступити в контакт із нею. Для цього є жерці, які можуть перебувати в різних вимірах. Залишаючи носій, вони вертаються в нього так само легко, начебто одягають одяг. При цьому носій, на час відсутності сутності, не псується. Жрець – це сутність вищого порядку, що пройшла всі етапи розвитку. Вона вселяється в носій на будь-якому етапі, хоч у дитячий, і росте разом з ним від дитинства, хоч у дорослий, хоч у готовий носій, створений штучно. Неважливо. Головне, що він на всіх етапах ніколи не втрачає зв'язок між сутністю й носієм і, крім цього, саме вони є тими, хто найчастіше відправляється з колонії на Батьківщину через піраміди, а потім вертається у свій носій. Їм зовсім не складно сформувати з ефіру плазмоід, досить потужний для оборони або нападу на сухопутні війська або легкі кораблі. Але все-таки їхня сила не йде в порівняння з тією бойовою міццю, що несуть військові кораблі.

Система ієрархії в нас досить проста, але в той же час має певні обмеження для дуже багатьох. Кастовість. Це форма існування нашого суспільства. Це стимул рости всім. Кожна каста шановна й шанована. Якщо ти входиш у касту, то ти вже поважна людина. Ти досяг певного рівня розвитку своєї сутності й увійшов у групу. Перебуваючи поза кастою, ти не маєш таких привілеїв, як ті, хто входить у касту. Але ти маєш право розвиватися, жити поруч із тими, хто знаходиться в ній. Тобі буде заборонено створювати з ними дітей. Дитина вийде низькочастотною і зможе впустити в себе тільки сутність із низькими вібраціями. А така людина в касті може привести до її розкладання. Якщо безтілесної форми існування це не стосується, там все просто, низькі вібрації, ти навіть не зможеш потрапити на Батьківщину, залишаєшся на тій планеті, на якій перебуваєш, а на Батьківщині ти не зможеш деградувати, то для тілесних форм життя це важливо. Таке обмеження змушене. Але низькорівневий носій деградантів, навряд чи може бути зайнятий сутністю. У теорії, низькочастотних сутностей бути не повинно, принаймні багато. Дорослішаючи в кастовому суспільстві, сутність у такому носії повинна розвиватися й, це не повинне викликати проблем. Але найчастіше, такий носій, будучи не зайнятим, при народженні загине.

Глава 13

Навіть після того, як найшлися живі люди в печері, у секторі 3.9 пошукові групи продовжували по черзі оглядати піраміди. Оглянувши біля десяти штук, в них нічого знайти не вдалося, всі вони виявилися порожніми. Опираючись на свій здогад, Олексій був готовий до того, що піраміди виявляться порожніми. Але не перевірити їх було не можна. До того ж, вивчаючи карту й ландшафт він, багато в чому покладаючись на інтуїцію, намагався визначити, які саме катакомби можуть бути рятівним будинком для людей. Можливо, шукати потрібно там, де поруч недалеко була вода. Швидше за все підземні води не забруднені. Перше місце пошуку він визначив, як гірський масив у центральній частині сектора. Наявність поблизу гір ріки давало певну впевненість в тім, що саме отут будуть знайдені не дикі люди, що вижили. Принаймні, його інтуїція йому саме так і підказувала, а вона його ще ніколи не підводила. Треба передати цю інформацію Ельдару, а від нього всім пілотам винищувачів. Але, раптом чужі контролюють переговори. Вони можуть довідатися про здогади. Адже, швидше за все, вони припускали, що почнеться пошук з пірамід. А якщо не знайдемо нічого, то заберемося із сектора. Можливо, чужі знають, що люди вкрилися в катакомбах і печерах. Але в нас бракуватиме часу їх обшукати. А часу обмаль. Розрахунок простий. Прилітає спостережна місія, констатує факт незаселеності планети. Ми шукали досить довго й, виходить, планета порожня, раз ми не знайшли нікого. Перехопивши інформацію із сектора 3.10 про знайдених що вижили, чужі поставили перешкоди на сектор 3.9, щоб хоча б отут не дати нам знайти живих. Якщо це так, то вони знають, що ми обійшли перешкоди й контролюємо сектор на радарах. Вони знають, що ми хочемо захопити їхніх постановників перешкод. Тепер ми не знаємо, чого можна від них чекати. Над куполом знаходиться їх крейсер. Що вони можуть почати? Атаку вони не почнуть, вони, напевно, уже знають, що на орбіті планети наш флот, додатково посилений трьома лінкорами. Знають, що вхід контролюємо ми, а не вони. Принаймні, вони повинні це знати. Чи можуть вони улаштувати землетрус? Так, безперечно, із системою зв'язку треба щось вирішувати. Якщо наші переговори слухають, то це серйозний недолік. Видимо, в них є наші установки зв'язку з кораблів, захоплених в секторі. Поселенцям не дозволяється залишати стільники, але про всякий випадок, у них завжди є кілька кораблів. Видимо, вони потрапили до них у руки.