«Благодійний відлюдок» — П'єса італійського драматурга Карло Гольдоні (1707-1793), була вперше поставлена театром «Комеді Франсез» у 1771 році. Ця вистава принесла авторові світову славу.

... так наказував Троншен. – Теодор Троншен (1709-1781) – відомий французький лікар.

... французькому військовому, на ім'я, здається мені, Ґерші. – КлодЛуї де Реньє граф де Ґерші (помер у 1769 р.) – офіцер, відзначився в боях у Фландрії та Богемії.

... називав таких протиотрутою на Гюе, Ніколів, Боссюе. – П'єр Даніель Гюе (1630-1721) – французький літератор, який належав до духовного стану. П'єр Ніколь (1625-1695) – автормораліст янсеністського напряму. Жак Бенінь де Боссюе (1627-1704) – відомий богослов, проповідник, автор «Надгробних промов».

... я виховувалася у Сен-Сір... – Сен-Сір – містечко близько Версаля, де того часу був інститут для виховання убогих шляхтянок.

... наче б усе життя прожили в манастирі Франціска Сальського. Чи не були ви квієтистом? – Франциск Сальський (1567-1622) – видатний представник квієтизму. Квієтизм (від лат. «quies» – спокій) – релігійноетичне вчення, яке пропагувало споглядальний спосіб життя, байдужість до власної долі. Виникло у XVII столітті як опозиційне вчення по відношенню до єзуїтського ордену. Церковна комісія, яку очолив Боссюе осудила квієтизм як єресь.

Вільжюїф – містечко за 8 кілометрів від Парижа.

Пан: ... Ви согрішили проти правил Арістотеля, Горація, Віда і Ле Боссюе. Господиня: Я не знаю ні горбатого, ні стрункого... — Гра слів: по-французькому bossu — горбатий. (Примітка перекладача). Віда Маріо Джіроламо (1480-1566) – італійський єпископ, автор художніх творів та праць з поетичного мистецтва, а також віршованого трактату латинською мовою «Поетичне мистецтво». Боссюе (1631-1680) – автор класицистичного «Трактату про епічну поему», до якого схвально поставився Буало.

... пан Тіссо... — Мова про популярного тоді автора книжки «Поради народові про здоров'я», швейцарського лікаря С.-А. Тіссо. (Примітка перекладача). Повне ім’я – Сімон Андре Тіссо (1727-1797). 

... вступив до чину премонстрантів. – Премонстранти («Орден регулярних каноніків-премонстрантів», лат. Candidus et Canonicus Ordo Praemonstratensis, OPraem) – католицький чернечий орден, заснований 1120 року святим Норбертом Ксантенським в абатстві Премонтре, що знаходиться неподалік від Пікардійського міста Лан. Ім'я орден отримав за назвою абатства, члени ордена також іменувалися норбертанцями або норбертинцями за ім’ям засновника.

... там панував невігласний янсенізм... – Янсенізм (лат. Iansenismus) – релігійний рух в католицькій церкві XVII-XVIII століть, засуджений згодом як єресь. Підкреслював зіпсовану природу людини внаслідок первородного гріха, а отже – приречення і абсолютну необхідність для порятунку божественної благодаті.

Angelus Domini nuntiavit Mariae... – Янгол Божий сповістив Марії... (латин.)

... з-під протекції двору й єпископа Мірпуа... – Мірпуа – епископ Мірпуанський (Жан Франсуа Бойє, 1675-1755) – переслідувач янсеністів.

... визнання булли Unigenitus... – Unigenitus (з лат. – «Єдинородний Син») – назва папської булли, оприлюдненої 1713 року, яка була спрямована проти деяких положень янсенізму і зіграла велику роль в історії цієї секти.

... у розповіді про розмови Пірона... – Алексіс Пірон (1689-1773) – французький поет та драматург. Найбільшою популярністю з його творів користувалася комедія «Метроманія», поставлена у 1738 році в «Комеді Франсез», в якій дотепно висміювалась графоманська пристрасть молодих авторів з третього стану. Пірон не стояв на будьякій політичній позиції, його дотепні епіграми висміювали однаково і дворян, і Вольтера, і енциклопедистів.

... однеси цей сюжет Фраґонарові... – Жан Оноре Фраґонар (фр. Jean-Honoré Fragonard, 1732-1806) – французький живописець і гравер. Працював у стилі рококо. Створив понад 550 картин (не рахуючи малюнків і гравюр).

Данте, який написав твір під назвою: «Комедія про пекло, чистилище і рай». – Мається на увазі поема «Комедія» італійського поета Данте Аліґ’єрі (1265-1321), більш відома під назвою, котру дав їй іншій італійський класик, Джованні Бокаччо (1313-1375) – «Божественна комедія».

Єресіярхів він замикає у вогненних трунах... – Єресіарх (грец. Αἱρεσι-άρχης від грец. Αἵρεσις – «школа, вчення, секта» і грец. Ἀρχή – «початок, підстава, влада») – в період античності – глава філософської школи (в цьому значенні слово вжито, наприклад, у Секста Емпірика); в християнський час – засновник або глава єретичного вчення. Як правило, поняття вживається представниками великих християнських конфесій (православ'я, католицизм, протестантизм) по відношенню до засновників або керівників релігійних напрямків в ранньому християнстві, які в подальшому були визнані єретичними.

Це було б, як перша глава в євангелії Луки — безконечна літанія, той народив і т. д. ... – Жак сплутав Євангеліє від Луки з Євангелієм від Матфея, де у першій главі викладена докладна генеалогія ветхозавітних святих (Авраам народив Ісака, Ісак народив Якова, Яков народив Юду і т. д.).

... нечистий може явитися вам у тій самій подобі, що й Ферраґусові. – Ферраґус – герой поеми «Рікардетто» Фортеґеррі. Він був кастрований. Перед смертю йому з'явився сам Люцифер для того, щоб показати втрачене.

Парох – парафіяльний піп.

... тобі не до вподоби слово Біґр. – Bigre – вигук обурення на подобу: дідько б його взяв! (Примітка перекладача). Слово це вживається пофранцузьки як лайливий вигук і походить від bougre – мужоложець. Але як іменник слово bigre означало в старовину пасічника, що збирав у лісах бджільні рої.

Коли ви вимовляєте прізвище Буль, вам пригадується найвизначніший з усіх столярів, яких ви знали. – Ш.-А. Буль – ебеніст, поставник королівського двору. (Примітка перекладача). Андре-Шарль Буль (фр. André-Charles Boulle, 1642-1732) – французький художник, різьбяр по дереву, гравер, малювальник, позолотник, найбільший майстер-мебляр своєї епохи, творець особливого стилю художніх меблів. Ебеніст – столяр високого класу у XVIII ст., який майстрував багато інкрустовані художні меблі.

Конде – Конде – французький аристократичний рід. Тут йдеться про видатного французького полководця принца Луї II Конде (1621-1686).

Коли я кажу просто Вільгельм, — це не буде ні завойовник Великої Брітанії, ні торговець сукном з «Адвоката Патлена». – Завойовник Великобританії – йдеться про Вільгельма І Завойовника (біля 1027-1087), який підкорив Англію та встановив панування нормандської знаті. «Адвокат Патлен» – трьохактна комедія Огюстена Брюеса (1640-1723), створена на основі однойменного французького фарсу.

... поведуся з тобою, як лорд Четтем з членами парляменту... – Лорд Четтем – Уільям Пітт Старший (1708-1778), англійський державний діяч за короля Георга III, керівник угрупування «Патріотів» (Вігів) в парламенті, прибічників активної колоніальної політики. Під час Семирічної війни 1756-1763 pp. сприяв захопленню Англією майже всіх колоніальних володінь Франції в Індії та Північній Америці.