портне судно. Озброювався 4-6 гарматами. Вище ватерлінії його
борти були нахилені усередину. На флейті вперше був застосова-
ний штурвал. Перший флейт збудований у 1595 році в місті Хорн
(Нідерланди).
28Шевальє П'єр (р.н. і р.с. невід.) — французький офіцер, ди-
пломат, історик XVII століття. У 1646 році командував загоном
козаків, завербованих французьким урядом в Україні. Очолю-
ваний Шевальє загін брав участь в облозі Дюнкерка. На початку
Визвольної війни українського народу 1648-1654 років був секре-
тарем французького посольства в Польщі. У 1662-1663 роках за
дорученням короля Людовіка ХIV
вдруге завербував українсь-
ких козаків у французьке військо. Автор творів «Розвідка про
землі, звичаї, спосіб правління, походження та релігію козаків»,
«Розвідка про перекопських татар», «Історія війни козаків про-
ти Польщі». Ці твори є цінним джерелом з історії та етнографії
України, особливо для вивчення Визвольної війни українського
народу проти польсько-шляхетського панування.
29Києво-Михайлівський Золотоверхий собор
—
пам'ятка
давньоруської архітектури. Збудований у 1108-1113 роках ону-
ком Ярослава Мудрого Святополком Іяславичем. Стіни
собо-
ру прикрашали фрески та мозаїки, рівноцінні за художньою які-
стю оздобам Софії Київської. Шена будівельників і художників,
які створили мозаїки та фрески, невідомі. У 1934-1935 роках со-
бор був знищений комуністичним тоталітарним режимом. Моза-
їка «Дмитро Солунський», верхня частина фрескової фігури Са-
муїла та інші оздоблення собору були вивезені до Росії (Москва,
Петербурґ) і до цього часу не повернуті Україні. У 1998 році со-
бор в основному був відбудований, на відновленій дзвіниці собору
встановлено куранти, які через кожні півгодини виконують укра-
їнські мелодії.
30Київська братська школа — навчальний заклад, заснова-
ний у 1615 році Київським братством. У створенні школи знач-
576
ну роль відіграла шляхтянка Єлизавета Гулевичівна (1575-1642),
яка подарувала Київському братству власний маєток на Подолі.
Школу підтримувало запорізьке козацтво, яке своїм вступом у
Київське братство (1620) забезпечило їй політичну й матеріальну
допомогу. На утримання школи значні кошти пожертвував геть-
ман Петро Сагайдачний (р.н. невід.-1622). У школі навчалися діти
козацької старшини, міщан і козаків. З неї вийшло багато відомих
діячів XVII століття. У 1632 році вона була об'єднана зі школою
при Києво-Печерській лаврі і реорганізована у перший в Укра-
їні і в Східній Європі вищий навчальний заклад — Києво-Моги-
лянський колегіум (із 1701 року — Київська академія).
31Сулима Іван (р.н. невід.-1635) — гетьман нереєстрових ко-
заків (1628, 1635). За походженням дрібний шляхтич із Чернігів-
щини. На Запорізькій Січі здобув авторитет серед козаків, брав
участь у походах проти турків і татар. У серпні 1635 року запо-
різьке козацтво повстало проти польської шляхти. У ніч з 11 на
12 серпня козаки на чолі із Сулимою здобули Кодацьку фортецю
і знищили залогу коронного війська. Сулима зробив спробу під-
няти селян і міщан на повстання. В умовах оточення польським
військом був підступно захоплений реєстровими козаками і пере-
даний польській владі. Страчений у Варшаві.
32Павлюк (Бут) Павло (р.н. невід.-1638) — гетьман нереє-
стрових козаків (1637), один із керівників козацько-селянського
повстання 1637-1638 років. Впродовж багатьох років брав участь
у козацьких походах проти турків і татар. У 1635 році разом з
І.Сулимою зруйнував Кодацьку фортецю. У 1637 році очолив на
Січі повстанське військо, заволодів значною кількістю міст Над-
дніпрянщини. Після невдалої битви з польським військом під Ку-
мейками (16 грудня 1637 року) підступно був захоплений поляка-
ми під час переговорів і страчений у Варшаві.
33Острянин Яків (р.н. невід.-1641) — гетьман нереєстрових
козаків (1638), один із керівників козацько-селянського повстан-
ня 1637-1638 років. Уперше згадується в документах 1633 року
як реєстровий полковник. Після придушення повстання Павлю-
ка 1637 року прибув на Запорізьку Січ і на початку 1638 року його
обирають гетьманом нереєстрових козаків. Навесні 1638 року очо-
лив козацько-селянське повстання проти поляків. Після поразки
577
у Жовнинській битві (13 червня 1638 року) залишає повстансь-
кий табір і з частиною козаків відходить на територію Слобідсь-
кої України. З дозволу російського уряду козаки оселилися на
Чугуївському городищі (тепер місто Чугуїв). У ході козацьких мі-
жусобиць Острянина було вбито.
34Російсько-турецька війна 1710-1713 років — проходила у
період Північної війни 1700-1721 років, коли Туреччина, підбурю-
вана шведським королем Карлом ХІІ, а також Австрією і Франці-
єю, оголосила війну Росії. Основною подією війни був Прутський
похід, який закінчився для Росії поразкою. За Прутським тракта-
том 1711 року Росія змушена була відмовитися від Азова і повер-
нути Туреччині прилегле до нього узбережжя моря.
35Вольтер, справжнє ім'я та прізвище Марі Франсуа Аруе
(1694-1778) — французький письменник, філософ, історик, один
із видатних діячів французької Просвіти XVIII століття. За віль-
нодумство був двічі ув'язнений до Бастилії. У 1726-1758 роках
із перервами був в еміграції (Англія, Пруссія, Швейцарія). Брав
участь у створенні «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук,
мистецтв та ремесел» у 35-и томах (1751-1780). Соціально-полі-
тичні погляди
Вольтера
мали антифеодальну спрямованість, він
піддав нещадній критиці ідеологію феодалізму. Вів боротьбу про-
ти клерикалізму та релігійного фанатизму. Був прихильником
«освіченої монархії», з 60-х років вважав республіку найбільш
розумною формою державного устрою. Вольтер — видатний ху-
дожник слова: поет, драматург, прозаїк. У праці «Історія Карла
ХІІ» (1731) він характеризує гетьмана Івана Мазепу як хоробру,
спроможну, невтомну в праці людину. У цій книзі є слова: «L'Uk-
raine a toujours aspire a etre libre» («Україна завжди прямувала до
свободи»). У книзі «Доба Людовіка XIV» (1751) написав про укра-
їнських козаків, які служили при дворі французького короля.
У праці Вольтера «Історія Росії за Петра Великого» (1759-1763)
є згадки про Україну. Просвітницькі ідеї Вольтера сприяли роз-
витку вільнодумства в Україні. Одним із його послідовників був
український просвітник-демократ та філософ-матеріаліст Яків
Козельський (близько 1729-після 1795).
36Війна за австрійську спадщину 1740-1748 років — точи-
лася між коаліціями європейських держав: Францією, Пруссією,
578
Баварією, Тспанією, Саксонією, П'ємонтом та Неаполітанським
королівством, з одного боку, та Австрією, Англією, Чехією, Угор-
щиною, Нідерландами, Силезією і Росією, з другого боку, за под-
іл австрійських володінь. Війна стала наслідком торговельного та
колоніального змагання серед європейських держав і агресивних
зазіхань Пруссії. Приводом до неї стала суперечка за так звану
австрійську спадщину після смерті у 1740 році імператора Свя-
щенної Римської імперії Карла VI. Вона включала дві Силезь-
кі війни: Першу (1740-1742) і Другу (1744-1745). Завершилась
Ахенським мирним договором 1748 року, який не розв'язав супе-
речностей між європейськими державами.
37Семилітня війна 1756-1763 років — війна між Австрією,
Францією, Росією, !спанією, Саксонією та Швецією, з одного
боку, і Пруссією, Англією в союзі з Ганновером та Портуґалією, з
