Мов сон­це яс­не й теп­леє на небі,

Любов все­об’ємлю­ща і все­людська

Поміж людьми вца­риться на землі, -

І бу­де се йо­го послідня хви­ля,

Бо ра­ни, що не­на­висть зав­да­ла,

Одна ли­шень лю­бов згоїти мо­же.

Грудень 1885 - 1886