в кращому випадку прикре відчуття жалю та співчуття зі сторони оточуючих; у гіршому – почуття опущеності, прихована або відверта неповага та посміх.

На сімейній ниві:

повна або часткова втрата сімейного статусу господаря (господині). Чоловік усе більше набуває якостей слабкодухого “підкаблучника” (або навпаки, шукаючи заспокоєння у чарці – ерзаці /заміннику/ Сили – перетворюється на домашнього деспота, стабільно деградуючи до звіроподібного стану); жінка ж, узявши на тендітні плечі левову частку турботи про сім’ю, має докласти усіх зусиль, аби спроквола не вчинитися мужоподібною фурією, або нервово виснаженою істеричкою, чи не обернутися на забиту, завжди перелякану рабиню;

нищення вертикалі чоловік – дружина – діти: чоловік втрачає любов до жони, дружина не шанує й не поважає чоловіка; діти, відповідно, не шанують обох своїх батьків;

насильство в сім’ї, – як це не парадоксально, – також є ознакою внутрішнього безсилля. Бракує снаги, відповідно й часу на виховання дітей словом та прикладом свого життя. Не вистачає ні терпіння, ні авторитету, аби переконати подружжя у власній правоті. Легше поставити у куток або “прикласти руку”, аніж знайти час і натхнення для правильного виховання... Взагалі крик – це ознака слабкості.

Що дає нам присутність духовної енергії (внутрішньої сили)?

У сфері здоров’я:

підвищений життєвий тонус без використання руйнуючих організм сурогатів сили – алкоголю, наркотичних речовин, різного роду стимуляторів та транквілізаторів; вивільнення енергії здоров’я, відповідно

висока ефективність імунної системи, підвищена опірність хворобам (організм у переважній кількості випадків абсолютно самотужки управляється з недугами та негативним впливом оточуючого середовища), від чого

високий індекс здоров’я (вкрай рідко хворіємо, а якщо й доведеться, то швидше та легше переносимо захворювання);

Забудьте про хвороби! Перестаньте думати та говорити про них. Запам’ятайте просту істину: немає невиліковних хвороб , є невиліковні хворі. Дев’яносто відсотків усіх наших бід – в нас же самих , у свідомості нашій .

Свідомо віддайте себе і своє здоров’я у руки Божі – таким чином ви перекладете турботу на Його плечі. Сказано: “Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!”

радісне відчуття фізичної сили та внутрішньої свободи;

визволення від болю.

У матеріальній сфері (робота, справа, бізнес):

енергійність, невтомність, висока продуктивність праці;

зібраність, зосередженість, уважність;

свобода прийняття правильних рішень (ініціативність); спроможність на власну точку зору, уміння відстоювати її без упертості та агресивності;

Богом дана упевненість в завтрашнім дні, повне самозречення, цілковита надія на Господа;

доцільна рішучість дій, зумовлена вірою в себе та в свою справу;

відсутність ганебного низькопоклонства у відношеннях із начальством (але без погорди, неповаги або зухвальства) та необхідна твердість у стосунках з підлеглими (але без брутальної жорсткості – з незлобливістю та справедливістю);

великодушність, невразливість, відсутність упертості як спроби самоствердження в колективі;

обов’язкове стремління професійного вдосконалення, бажання бути кращим у своїй справі;

матеріальна забезпеченість.

“Без віри Богові догодити не можна” – навчає апостол Павло. Додам лишень: стати успішним – також. Повір у себе, в Бога та у свою справу!

Я вірю Богові. А тому – довіряю Йому. А тому – й довіряюсь Йому!..

М ОЛИТВА САМОЗРЕЧЕННЯ :

“В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої! Здоров’я моє, сім’ю мою, роботу мою, достаток, добробут та безпеку мої.

Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй і життя вічне даруй мені. Амінь”.

Повага оточуючих: внутрішня сила завжди викликає повагу, хоча провокує й заздрість ненавчених. Втім, для декого уже сам факт нашого існування є спокусою. Тож пам’ятаймо, що ми народилися та живемо не для того, аби тішити чиєсь самолюбство.

Будь самим собою! Не треба чіпляти на себе жодної маски.

Просто працюй над собою. Просто здобувай Силу. Вона – зодягне тебе...

На сімейній ниві:

побудова гармонійних родинних стосунків, збереження мудрих сімейних устоїв. Чоловік – достойний глава сім’ї, шанований усіма в домі; жінка – любляча (і любима!) дружина та мати;

відсутність насильства у вихованні дітей. Слово та авторитет батька, материнська ласка, особистий приклад злагідного подружжя – ось визначальний стимул виховного процесу.

Як Церква називає означену внутрішню Силу?

Церква називає її СИЛОЮ ДУХА СВЯТОГО, або БЛАГОДАТТЮ.

Де джерело її?

Джерело її БОГ, як би світ не називав Його – Вищою Ідеєю, Космічним, або Абсолютним Розумом, Нематеріальним Началом, Вселенською Самоконтролюючою Системою...

Церква іменує Цю Самосутність Богом, тобто Багатим на все, Джерелом усього сущого – Законодавцем, Творцем та Вседержителем буття. Богом – Творцем енергій...

Як здобути внутрішню духовну силу (енергію) благодаті?

1. Шлях.

Шлях здобуття її доступний усім: це шлях невипромінювання зла, церковною мовою – ШЛЯХ СМИРЕННОМУДРОСТІ (СМИРЕННЯ). Як і сказано: “Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать”.

Шлях смирення, або ж невипромінювання зла, був явлений Ісусом Христом понад 2000 років тому назад. У чому він полягає? Сьогодні ми майже втратили розуміння суті цього поняття – смирення Христове – і плутаємо його із рабською покірністю чи злочинною бездіяльністю, з ганебним догідництвом та низькопоклонством, з холодною байдужістю або святенницькою єлейністю. Ні ж бо!

Смирення – це пошук миру.

Смирення – це внутрішня доброта.

Смирення – це активна життєва позиція, а не опущення рук.

Смирення – це не погодження зі злом або життєвими труднощами. Смиренно можна, а часто й просто необхідно сказати “ні!”

У нас виникли проблеми? – давайте повернемося до них обличчям! Роби, що належить, і хай буде, що буде, – на волю Божу! – ось основний принцип смирення.

“Смиренням перемагай ворогів” – навчає старець Силуан...

Вчення Господнє зводиться до єдиного слова: “возлюби”! ВОЗЛЮБИ, а для цього СМИРИСЬ, а отже, прийми ближнього свого та обставини свого життя такими, які вони є – без страху й тривоги, без гніву й роздратування, без гордощів та образи. Не випромінюючи зла. З миром!

Внутрішньо смирятися, не випромінювати зло – ось вихідне гасло правдивого християнина. У цьому – шлях здобуття Сили.

Випромінюючи зло ми, згідно із законом спорідненості (споріднене шукає спорідненого), стягуємо на себе зло вселенське. Воно ж не лише смокче з нас енергію, але руйнує як дух наш (власне наше “я”), так і душу (тонке, ефірне тіло), і біологічне тіло людини (через хвороби, болісті тощо).

“Хто сіє вітер – той пожне бурю”. НАМ ПРОСТО НЕВИГІДНО БУТИ ЗЛИМИ!

Ідея невипромінювання зла – суть, головна ідея Нового Заповіту Біблії.

Старий Завіт навчав не чинити зло; Новий же – не випромінювати його. Старий – “Не вбивай”; Новий – “Навіть не гнівайся”. Старий – “Не кради”, “Не чини перелюбу”; Новий – “Не дивися з пожадливістю”.