Купе потягу, порожнє. У купе Чужа і Шустрий. На столику пляшка коньяку, закуска, вода… Шустрий і Чужа підпиті.

ЧУЖА

(продовжує фразу)

…І буде скоро тут повний пиздець, ні хуя нормального не залишиться.

ШУСТРИЙ

Та й не було ніколи ні хуя. Я давно хотів за кордон з’їбатися, не знав як.

ЧУЖА

За кордон без лаванди нєхуй і пхатися. Їм своїх лохів подіти нікуди. А у нас є цінності. От послухай… Мені один жид розповів, башня у нього варить — будь здоров.

ШУСТРИЙ

Він хто?

ЧУЖА

Бізнесмен, м’ячик.

ШУСТРИЙ

Та що барига може розуміти…

ЧУЖА

Женю, вони краще від нас розуміють. Він казав — у нас дві речі можна продавати. Землю й тьолок. Землю ще німці вивозили, і тьолок теж, на роботу, а німці розуміють, що скільки коштує.

ШУСТРИЙ

А сам він що возив?

ЧУЖА

Землю. Глину в Чехію, сральники і раковини робити. Ешелонами, блядь.

ШУСТРИЙ

Уматовий штрих. Він зараз де?

ЧУЖА

Звалив до Америки. Шкода, хороший був мужик. Лаве мені давав часто, коли я двигалась… Їбати й не просив, розумів мене.

ШУСТРИЙ

От його б потрусити. Ешелонами, на хуй…

ЧУЖА

Не вийде. Та гаразд, не суть. От дивись — гарні тьолки — куди їдуть?

ШУСТРИЙ

За кордон.

ЧУЖА

Вірно. Чув, напевне, — «відтік мізків»?

ШУСТРИЙ

Якщо з «чизетти» кілька разів у башню — не відтік, а виліт буде.

ЧУЖА

Та не жартуй, послухай. Так ось — розумні звідси зйобуються, красиві — теж. Що залишиться? Хуйня залишиться. От за двадцять-тридцять років народ страшний буде, та й лоховський, до упору. Чорти одні залишаться, і мусора над ними.

ШУСТРИЙ

Мусора теж чорти. Чорти над чортами і чортами поганяють.

ЧУЖА

Здається мені, женю, тобі годі вже пиячити. Третя пляшка за півдня.

ШУСТРИЙ

Та хуйня, все нормально. Це я щоб не спати.

ЧУЖА

Спати потрібно. Лягай, мабуть.

ШУСТРИЙ

Боюсь.

ЧУЖА

Чого? Що не прокинешся?

ШУСТРИЙ

Приходять вони. Малюк, далекобійники. Гиря ще не приходив. Зате Яків Топорчек снився.

ЧУЖА

А це хто ще?

ШУСТРИЙ

Хуй знає. Страшний такий. На павіана схожий, морда чорна, з підпалинами коричневими. Як у собаки.

ЧУЖА

З мордою — це знаєш хто? Князь світу. Він рідко приходить. Знайомився, напевне. А решта — пройде. Пройде. Спочатку завжди приходять, як живі, а потім жовтими робляться. І видно крізь них. Як через каламутну воду.

ШУСТРИЙ

Ти звідки знаєш?

ЧУЖА

Малюк розповідав. Давай лягай, нам виходити скоро.

ШУСТРИЙ

Вже приїхали?

ЧУЖА

Ні, не приїхали. Приїдемо. Спи.

ШУСТРИЙ

Ляж зі мною.

ЧУЖА

За мамкою скучив, женько? (Лягає з Шустрим, засинають.)

Чужа і Шустрий у купе. Вони одягнені, сидять «у готовності».

ЧУЖА

Під’їздимо. Тепер так, женю, нам треба швидко все зробити — їбанути жида з общаком, потім звалимо з міста, будемо паспорти робити, потім візи. Це мінімум три місяці. Потрібно машину дістати зараз, не пижджену. Є у тебе знайомі з машиною? Тільки щоб у Рашпіля не працювали?

ШУСТРИЙ

Був один пацан, подзвонити йому треба. Він на машину собі заробив і звалив з бригади. Потім приходив, просився, Малюк сказав, щоб духу його не було, а то машину заберемо. Гроші закінчились, а жити ж потрібно. Грачував, здається, таксистом став.

ЧУЖА

Подзвониш йому з вокзалу. Там з бабками домовимось, знімемо хату. Заночуємо, а потім поїдемо, я одне місце знаю, дебаркадер, минулу зиму там жила.

ШУСТРИЙ

Я телефон не пам’ятаю. Треба додому заїхати, там старий записник, я у тьолки жив, речі всі в батьків.

ЧУЖА

Ти що, зовсім кушовий? Яке «додому», які «батьки»? Ти помер, розумієш, помер у Чехії! Немає тебе більше, немає й батьків!

ШУСТРИЙ

Чуєш, Анжела, а чого ти наїздиш? Кушовий, блядь. Ти мені хто?

ЧУЖА

Блядь, женю, не буксуй! Ти ж Шустрий, міркувати потрібно швидко. Чекають нас там, у батьків.

ШУСТРИЙ

Хто? Мусора?

ЧУЖА

Хто завгодно! Думаю, не мусора, а волойоби рашпілівські. Але й мусора можуть будь-якої хвилини.

ШУСТРИЙ

То що робити?

ЧУЖА

Їбашити Рашпіля за общак і валити. А телефон по довідці узнаєш. Ти прізвище знаєш цього таксиста?

ШУСТРИЙ

Знаю. Ми боксом разом займались.

ЧУЖА

От і заїбись.

(Поїзд зупиняється, Шустрий і Чужа беруть валізи і йдуть до виходу, більше не розмовляючи.)

У машині Чужа, Шустрий і Таксист. Поганяло, придумане Чужою, — пристало, принаймні, Чужа і Шустрий називають невдалого бандита Таксистом. Вулиця забудована багатоповерховими будинками, одразу за рядом висотних будинків — приватний сектор, добротні цегляні будинки, типової забудови, такі будували після війни, з крутим скатом даху і круглим слуховим вікном, «фінські будинки». Високі паркани, собаки на подвір’ях — тут живуть не «нові росіяни», а старі, але такі, що за будь-якої влади будуть тут жити, — місцеве населення, міщани.

ЧУЖА

Таксист, повернеш — протягни вулицею, там буде прохід між будинками. Провулок. Нам туди потрібно, причому так, щоб не викупили.

ТАКСИСТ

Не викуплять. Я на «Ниву» багажник учора прикрутив, номери у мене не міські. По дорученню машина.

ШУСТРИЙ

Таксист, ти балакав з Пузирем?

ТАКСИСТ

З приводу?

ШУСТРИЙ

Не хоче він попрацювати?

ТАКСИСТ

Чесно сказати — забув. Заморочили мені голову вдома, забув.

ЧУЖА

Хуйово. Що ж ти такий ніякий?

ТАКСИСТ

Шустрий, а хулі твоя тьолка вийобується? Мало того, що з нами поперлася, ще й масть тут намагається тримати.