Об'єктивна сторонацього злочину виражається у двох формах: 1) збирання зазначених відомостей з метою їх передачі; 2) передача іноземним підприємствам, установам, організаціям відомостей, що становлять конфіденційну інформацію. Відповідно, злочин вважається закінченим або з моменту збирання відомостей з метою їх передачі, або з моменту передачі. Не має значення, за чиєю ініціативою збираються відомості: або за ініціативою іноземної організації, або особа сама за своєю ініціативою збирає їх. При цьому відомості повинні передаватися саме іноземним організаціям або їх представникам (це можуть бути будь-які іноземні організації: як державні, так і недержавні, комерційні, посередницькі тощо).

Суб'єктивна сторонацього злочину виражається в прямому умислі. За характером відомостей і за відсутності мети підриву або послаблення держави цей злочин відрізняється від державної зради і шпигунства.

Суб'єктцього злочину — особа, якій конфіденційна інформація була довірена або стала відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків.

Частина 2 ст. 330 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені з корисливих мотивів, або такі, що спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб.

Покарання за злочин:за ч. 1 ст. 330 — обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 330 — позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

§ 2. Злочини, які посягаютьна недоторканність державного кордону

Безпосереднім об'єктомцих злочинів є суспільні відносини з охорони суверенітету України, цілісності і недоторканності її кордонів. Правовою основою відповідальності за ці злочини є ст. 2 Конституції України, відповідно до якої суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Поняття державного кордону визначено в ст. 1 Закону України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р. ¹: «Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України — суші, вод, надр, повітряного простору». Для захисту державного кордону від незаконного його перетинання встановлені «Правила перетинання державного кордону громадянами України», затверджені Кабінетом Міністрів України 27 січня 1995 р. ¹Ці правила стосуються відповідного оформлення документів, наявності спеціальних контрольно-пропускних пунктів для в'їзду і виїзду, транзитного проїзду тощо. Дотримання цих правил є обов'язковим як для громадян України, так і іноземів і осіб без громадянства.

¹Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 2. — Ст. 5.

Незаконне перетинання державного кордону(ст. 331). Відповідно до ч. 1 ст. 331 цей злочин полягає в перетинанні державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, але без відповідних документів чи дозволу.

Об'єктивна сторонацього злочину передбачає два види діянь: 1) перетинання кордону будь-яким способом поза пунктами пропуску і 2) перетинання кордону в пунктах пропуску, але без відповідних документів чи дозволу. Способи незаконного перетинання кордону можуть бути різними, здійснюватися в різний час, із використанням різних засобів і обстановки, із використанням підроблених документів, без документів тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту фактичного перетинання особою кордону. Спроба незаконно перетнути кордон повинна кваліфікуватися як замах на злочин.

Суб'єктивна сторонацього злочину виражається в прямому умислі: особа усвідомлює незаконність перетинання кордону і бажає це здійснити. При цьому мотиви і мета на кваліфікацію злочину не впливають.

Суб'єктомцього злочину є будь-яка особа: громадянин України, іноземець, особа без громадянства, які досягли 16-річного віку.

Частина 2 ст. 331 передбачає відповідальність за незаконне перетинання кордону особою, яка раніше була засуджена за такий самий злочин, а ч. З — за перетинання кордону, поєднане із застосуванням зброї. Зброєю слід вважати як вогнепальну, так і холодну зброю. Застосування — це погроза зброєю або використання її для заподіяння поранень. Якщо таке застосування пов'язане з умисним вбивством або заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, відповідальність повинна наставати за сукупністю злочинів: за ч. З ст. 331 і статтями 115 або 121. Якщо при цьому має місце незаконне поводження зі зброєю, то застосуванню підлягає і ст. 263.

У частині 4 ст. 331 зазначено, що чинність цієї статті не поширюється на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства без відповідних документів чи дозволу для використання права притулку відповідно до Конституції України, а також з метою набуття статусу біженця, і на випадки прибуття в Україну без встановленого документа її громадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми.

¹ЗП України. - 1995. - № 4. - Ст. 92.

Покарання за злочин:за ч. 1 ст. 331— штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 331 — арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. З ст. 331 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.

Незаконне переправлення осіб через державний кордон України(ст. 332). Відповідно до ч. 1 ст. 332 об'єктивна сторонацього злочину проявляється в: 1) організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України; 2) керівництві такими діями; 3) сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод. Підвищена суспільна небезпека організованих форм злочинної діяльності з незаконного переправлення осіб через державний кордон обумовила специфічну структуру цього складу: по-перше, сама організована діяльність, незалежно від того, чи вдалося переправлення, чи ні, а також керівництво цією діяльністю розглядаються як закінчені злочини (злочини з усіченим складом); по-друге, особи, які здійснюють переправлення, а також особи, які сприяють цьому порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вважаються виконавцями злочину.

З суб'єктивної стороницей злочин вчинюється з прямим умислом. Як правило для злочину характерні корисливі мотиви і мета.

У частині 2 ст. 332 передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Покарання за злочин:за ч. 1 ст. 332 — позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією транспортних або інших засобів вчинення злочину; за ч. 2 ст. 332 — позбавлення волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією засобів вчинення злочину.

Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки(ст. 333). Стаття 333 передбачає відповідальність за порушення встановленого порядку вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій, які можуть бути використані для створення ракетної, ядерної, хімічної, інших видів зброї, військової та спеціальної техніки.

Крім основного безпосереднього об'єкта(недоторканності державного кордону України) цей злочин має обов'язковий додатковий об'єкт —відносини суспільної безпеки у сфері створення зброї, військової та спеціальної техніки.

Предметцього злочину — сировина, матеріали, обладнання, технології, що можуть бути використані для створення ракетної, ядерної, хімічної, інших видів зброї, військової і спеціальної техніки, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.