Об'єктивна стороназлочину виражається у: 1) захопленні або 2) триманні як заручника представника влади або працівника правоохоронного органу чи їх близьких родичів. Ознаки об'єктивної сторони такі самі, як і в ст. 147, аналіз якої подано у розділі IV підручника.
Злочин вважається закінченим з моменту захоплення або тримання як заручника представника влади, працівника правоохоронного органу чи їх близьких родичів.
Суб'єктивна сторонацього злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою — спонукати державну чи іншу установу, підприємство, організацію або службову особу вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника.
Суб'єктзлочину — будь-яка особа, яка досягла 14-річного віку.
Покарання за злочин:за ст. 349 — позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років.
Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок(ст. 350). Потерпілими від цього злочину можуть бути службові особи, громадяни, які виконують громадський обов'язок, їхні близькі. Поняття службової особидано у примітці до ст. 364. Під близькими особами,про яких йдеться у ст. 350, слід розуміти будь-яких осіб, у долі яких зацікавлений потерпілий. Громадяни, які виконують свої громадські обов'язки, —це особи, незалежно від роду їх занять, які здійснюють будь-яку громадсько-корисну діяльність: беруть участь у різних рейдах, заходах щодо попередження чи припинення злочинів, інших порушень громадського порядку.
Об'єктивна сторонацього злочину полягає у погрозі вбивством, заподіянням тяжких тілесних ушкоджень або знищенням чи пошкодженням майна загальнонебезпечним способом. Поняття погрози аналогічне тому, що розглянуто при аналізі ст. 345.
Суб'єктивна сторонацього злочину передбачає вину у виді прямого умислу і спеціальну мету: припинити діяльність службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, або змінити її характер в інтересах того, хто погрожує.
Суб'єктцього злочину — будь-яка особа.
У частині 2 ст. 350 передбачена відповідальність за умисне нанесення тим самим потерпілим побоїв або за заподіяння легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження, а у ч. З ст. 350 — тяжкого тілесного ушкодження. Аналіз цих ознак викладено у ст. 345.
Умисне вбивство зазначених в цій статті осіб у зв'язку з їх діяльністю, а також їх близьких родичів кваліфікується за п 8 ч. 2 ст. 115.
Покарання за злочин:за ч. 1 ст. 350 — арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років; за ч. 2 ст. 350 — обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк; за ч. З ст. 350 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради(ст. 351). Об'єктивна стороназлочину, передбаченого ч. 1 ст. 351, полягає у невиконанні службовою особою законних вимог депутата або у створенні штучних перешкод у їх роботі, або у наданні їм завідомо неправдивої інформації.
Невиконання службовою особою законних вимог депутата виражається у діях чи бездіяльності службової особи всупереч законним вимогам депутата. Це діяння, наприклад, матиме місце у разі нена-дання керівником підприємства, (незалежно від форми власності) документів, необхідних для перевірки дотримання законів, відмови виконати вимогу депутата про припинення порушення законності, невиконання редактором газети свого обов'язку щодо опублікування наданих депутатом матеріалів тощо. Як створення штучних перешкод можна розглядати ухилення службової особи від свого обов'язку надати депутату можливості консультації із фахівцем, від надання йому юридичної допомоги, від реалізації права депутата на невідкладний прийом службовою особою тощо. Надання депутату будь-яких інформаційних матеріалів, необхідних для здійснення його діяльності, зміст яких завідомо для службової особи спотворений, утворить надання завідомо неправдивої інформації.
Цей злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якого діяння, зазначеного у ч. 1 ст, 351.
Суб'єктивна сторонацього злочину — прямий умисел. Мета —перешкодити законній діяльності депутата.
Суб'єктзлочину — службова особа.
У частині 2ст. 351 передбачена відповідальність за вчинення службовими особами тих самих діянь щодо комітетів чи тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України.
Покаранняза злочин:за ч. 1 ст. 351 — штраф від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 351 — штраф від п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок(ст. 352). Ознаки цього злочину з об'єктивної сторонизлочину збігаються з тими, що зазначені у ст. 347.
Покарання за злочин:за ч. 1 ст. 352 — штраф від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до чотирьох років; за ч. 2 ст. 352 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи(ст. 353). Об'єктивна сторонацього злочину виражається у самовільному присвоєнні владних повноважень або звання службової особи, поєднаному із вчиненням будь-яких суспільне небезпечних діянь. Форма присвоєння може бути будь-якою: словесна; надання підроблених або чужих документів; одягнення форменого одягу представника влади тощо. Злочинець, наприклад, може видавати себе за працівника правоохоронного органу, за представника контрольно-ревізійної служби, за службову особу, від якої залежить отримання житла. Склад цього злочину відсутній, якщо особа видає себе за представника тієї або іншої професії (лікаря, артиста, тренера, сантехника, електрика). Присвоєння владних повноважень або звання службової особи матиме місце і тоді, коли особа, помилково прийнята за службову, підтримує помилкову думку інших осіб, користується їх помилкою і вчиняє сус-пільно небезпечні дії. Ці дії можуть бути як злочинними (крадіжка, шахрайство), так і являти собою адміністративні делікти (наприклад, особа видає себе за регулювальника дорожнього руху і створює небезпечну дорожньо-транспортну ситуацію). Якщо дії, вчинені з використанням самовільно присвоєного звання утворять злочин, необхідна додаткова кваліфікація за відповідними статтями КК.
Суб'єктивна сторонацього злочину — прямий умисел. Мета самовільного присвоєння владних повноважень або звання службової особи — використати їх для вчинення суспільне небезпечного діяння. За відсутності такої мети цей склад виключається.
Суб'єктцього злочину — будь-яка особа. У разі присвоєння службовою особою більш високого звання або посади з більш широкими повноваженнями можлива відповідальність за службовий злочин (ст. 365).
Покарання за злочин:за ст. 353 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
§ 5. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації
Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження(ст. 357). Предметомцього злочину є офіційні документи, штампи, печатки, а також приватні документи, незалежно від форми власності підприємств, установ, організацій в яких вони знаходяться (ч. 1), а також паспорт або інший важливий особистий документ (ч. 3).
