- Я простила... Але забути не можу. Це вище моїх сил!
* * *
Вільний вітер гуляв по верхах і долах Карпатських гір. Гомоніли смереки, розповідаючи правду про криваву трагедію, що відбулася півстоліття тому біля підніжжя гори Яворини. Тисячі людей долали гірські стежки, пробиралися через лісові хащі, щоб віддати честь і шану українським патріотам, які не зрадили оунівській присязі. Майоріли в осінньому небі синьо-жовті та червоно-чорні стяги, золотом виблискували тризуби, палахкотіли на галявинах ватри, лунали стрілецькі й повстанські пісні. Священики відправляли панахиду.
- Подай, Господи, замученим, розстріляним і заживо похороненим патріотам, які полягли за волю і незалежність України ві-і-ічную па-а-м'ять!
- Вічная пам'ять! Вічная пам'ять! Вічная пам'ять! - співав церковний хор.
Загриміли залпи салюту. Захиталося, затремтіло полум'я свічок.
- Увага! До апелю шикуйсь! Струнко! - пролунала команда голови Всеукраїнського Братства ветеранів ОУН-УПА Михайла Зеленчука.
Завмерли шеренги сивочолих комбатантів Української Повстанської Армії в стрілецьких одностроях.
- Ярослав Мельник - "Роберт" - крайовий провідник ОУН Карпатського краю! - чітко вигукнув пан Зеленчук.
- Загинув на полі Слави! - видихнули сотні грудей.
- Антоніна Мельник - "Таня" - лікар і друкарка крайового проводу!
- Загинула на полі Слави!
- "Скала" - референт СБ крайового проводу!
- Загинув на полі Слави!
- "Микола" - технічний референт крайового проводу!
- Загинув на полі Слави!
- "Марійка" - член крайового проводу!
- Загинула на полі Слави!
- "Левко" - комендант охорони!
- Загинув на полі Слави!
- "Богдан" - стрілець охорони!
- Загинув на полі Слави!
- "Мороз" - стрілець охорони!
- Загинув на полі Слави!
- "Тимко" - стрілець охорони!
- Загинув на полі Слави!
- Вшануймо пам'ять полеглих героїв хвилиною мовчання! Люди завмерли. Тиша стояла така, що чутно було, як дихає сусід.
- Спочинь!
Ой, зацвіла черемха буйним цвітом,
Там прощався повстанець з білим світом,
Вранці прийшли друзі поглядіти,
А за нічку його тіло вкрили квіти... -
заспівав зведений хор сумну мелодію, і заплакали не тільки жінки та діти, а й загартовані в боях і в сталінських катівнях вояки УПА. Квартет школярів у вишиваних сорочках виконав пісню про трьох братів-прикарпатців:
Ой, там при лузі, при дорозі
Червоні маки розцвіли.
Ой, там три браття з Прикарпаття
Життя за волю віддали.
Було їх троє, всього лиш троє,
Зате відважні, мов орли.
Вони не знали, що друг їх зрадив
Катам червоної Москви.
Як їх боївку оточили,
Кричать: "Бандери, руки вверх!"
Хтось крикнув: "Слава Україні!
Ми не здамося, краще смерть!"
І тут три браття поцілувались,
Ніхто пощади не просив,
Вже більш не рвалися гранати,
І кулемет не стукотів.
І ми боротися будемо
Проти проклятих ворогів,
І вічну пам' ять збережемо
Про прикарпащів - трьох братів.
Віра була тут, на цьому священному місці, просяннутому кров'ю її батька й матері. Заходила в ту, третю, кімнату відреставрованого бункера, де за людськими переказами п'ятдесят років тому вона появилась на світ. Туман плив перед її очима. Здавалося, що вона потрапила в якийсь інший, легендарний світ, де жили, боролись і помирали персонажі з героїчних казок. Слухала промови, які виголошували бойові друзі її батька. В цих промовах було багато високих, незнайомих їй досі слів. До неї підходили жінки, обнімали, цілували.
- Вірочко, я годувала тебе своїми грудьми...
- Вірочко, ти жила в нашій сім'ї. Ми тебе любили, як рідну... Хто це? Ага! То Анна мала, Анничка, якій уже, певно, за шістдесят. Тієї ж, першої, що годувала її грудьми, Віра так і не змогла пригадати. Її фотографували фотографи, журналісти брали інтерв'ю... Народжена під землею!
Почувалася незручно і багато чого потім не могла пригадати. Чітко і ясно запам'ятався лише епізод, коли співали Гімн України . Знову завмерли в стійці "струнко" вояки УПА". Мабуть, що з цієї самої миті Віра по-справжньому усвідомила, чиїх вона батьків дитина, відчула всім єством, що вона - українка. Гордість, радість, біль і любов - усе змішалося в маленькому жіночому серці і бушувало, і палахкотіло, мов те вранішнє сонце, яке щойно зійшло над гірськими вершинами.
- Слава українським повстанцям, борцям за волю України! - вигукнув промовець.
- Слава! Слава! Слава!- скандували тисячі людей.
- Слава! Слава! Слава! -луною відзивалася гора Яворина.
- Слава! Слава! Слава! - шуміли вічнозелені смереки. Довго вони мовчали...
Примітки автора:
апель - переклик імен вояків ОУН-УПА, які загинули в боях
афини (яфини) - чорниці
Ахтунг! УПА - ґебіт! (нім) - Увага! Терен УПА!
Береза Картузька - польський концтабір для політв' язнів
бинда - стрічка
боцян - лелека
бринза - овечий сир
вакації - канікули
варцаба - підвіконня
вар'ят - дурень
верета - рядно
виходок - туалет, нужник
ВО - військовий округ
волокно - шкіряна мотузка
вуйко - рідний брат матері
гоноровий - гордий
ґрис - висівки
дзядзьо - дідусь
димка - спідниця
друга Матка - Різдво Пресвятої Богородиці
друлити - штовхати
жали'вка - кропива
женти'ця - сироватка з овечого молока
застрик - укол, ін'єкція
ЗБІК - залізобетонний комбінат
зух - сміливець
кавалок мамалиrи - шматок густої кукурудзяної каші
капець - черевик
кацабейка - кожушана безрукавка
коцик - одіяльце
крайсгауптман - керівник адміністративної округи
креденс - буфет, шафа для посуду
кримінал (у криміналі) - в'язниця (у в'язниці)
кулеша - рідка кукурудзяна каша
легіники - юнаки
мандибурка - картопля
мешкання - квартира
мештики - черевички, туфельки
МП - німецький автомат
олива - олія
пантрувати - пильнувати
парох - священик
пивниця - льох, погреб
писок - рот
плебанія - обійстя священика
портки - штани
постерунок - відділок польської жандармерїі
ППШ - російський автомат 1941 року, "папаша"
ровер - велосипед
СБ - служба безпеки
свербнвус - шипшина
сексот (рос.) - секретный сотрудник
слічна панєнка (поль.) - гарна дівчина
стрибки - истребительный батальйон
стрийна - рідна батькова сестра
стрих - горище
танші - дешевші
тартак - лісопилка
УГВР - Українська Головна Визвольна Рада
фана - хоругва
фест - сильно
фаєр! - нім. команда "Плі!" - стріль!
фоса - рівчак, канава
фраєр - ловелас, залицяльник
церата - клейонка
цурис - халепа
чічка - квіточка
Шляк би го трафив! - лайка (грім би його побив! )
шпацір - прогулянка
Шуткова неділя - Вербна неділя
ясик - маленька подушечка