Ономай Я бачу, ти, царівно, мудра! «Хвала і дяка» - от і вся заплата. Та се я дам якому злидареві від свого столу м'яса, то й почую хвали і дяки досить. Кассандра Чи ти бачив, як оборонця визволені славлять? Ономай Не раз, не два! Скажу тобі, царівно, що переможця і не так ще славлять подолані. Я й те і друге знаю - ціна обом однакова, бо все то безсилля силу славить. Але силу віддати за таке - збожеволіти! Я не безумний. Голову нести, губити військо, щоб «хвалу і дяку» сказав хтось по-троянськи? Я се дома почую по-лідійськи від жіноцтва, як військо приведу назад без бою. Мовчання. (Налагоджується йти). Кассандра мовчить, але, видимо, бореться з собою. Ономай бариться, завваживши се. Деїфоб (увіходить. Завваживши нерішучі постави обох, проникливо і грізно дивиться на Кассандру) Кассандра Ономай Кассандра Як голову нести, губити військо ти готов за теє, щоб я сказала: «Сі уста твої, ся постать, сії очі»,- добре, згода. Коли твій люд готов своїх жінок лишити вдовами, аби цареві здобути наречену - добре, згода. По щирості кажу! Ономай Чудна у тебе, Кассандро, щирість. Ну, та годі змагатися словами, час іти, щоб заслужити ділом нагороду. Кассандра Які діла, така і нагорода! Прощай же, Ономаю! Ономай Ономай і Деїфоб виходять. Знадвору чутно глухий лемент великої юрби. Поліксене (вбігає) Кассандро, пробі, що ти наробила? Кассандра Я мусила, сестрице, дати слово. Поліксена Так ти дала? Так, значить, то неправда? Кассандра
(холодно) Ти, Поліксене, чиниш, мов безумна; не знаєш, за що і кориш і хвалиш. Поліксена Хвалю за те, що ти вволила волю і батька, й брата, і всії родини. Кассандра Поліксена Та що ж, сестричко, видима смерть страшна. Кассандра А для рятунку не варто жалувать хоч і сестри? Поліксена Але ж тобі там буде добре, люба, царицею у Лідії багатій, її ж недарма золотою звуть. Кассандра На золото Кассандра не жадібна, і з неї досить однії обручки. (Дивиться на Долонову обручку на своїй правиці). Поліксена (пестить її) Сестриченько, я знаю, як се тяжко забути милого, та нащо ж мертвим щось інше, крім волосся, сліз і жертви? Долонові ти справиш гекатомбу, як богові, бо Лідія багатша від Трої, там царицею ти будеш. Кассандра Поліксена Та що робити, сестро? Чи то ж багато є таких, що йдуть по волі й по любові? Се вже доля така жіноча слухати не серця, а волі рідних - добре ще, ян рідних, а то ж не раз і переможець гордий примусить бранку за дружину стати. Он Деїфобова Антея йшла за нього по неволі, а протеє тепер вона йому дружина вірна і дітям ніжна мати. Кассандра Поліксене, а якби знов посватали тебе після Пеліда за якого-небудь? Поліксена Та що ж… я знаю, другого не буде такого, як Пелід, але ж мені довіку дівувати не годиться, і я пішла б, якби хто був до пари, як не дружину, то діток любила б, як не кохання, то хоч господарність, покірливість і вірність принесла б дружині в посаг. |
