§2. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності
Контроль за дотриманням законодавства щодо безпеки життєдіяльності в Україні здійснюють різні державні та громадські організації. Серед них державні органи загальної, спеціальної та галузевої компетенції. До першої групи органів належать Верховна Рада, Кабінет Міністрів, виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, місцеві адміністрації. Державні органи спеціальної компетенції уповноважені контролювати діяльність підприємств, установ, організацій і громадян з питань охорони праці, охорони здоров’я, охорони навколишнього середовища.
Державне управління охороною праців Україні здійснюють:
Кабінет Міністрів України;
Міністерство праці та соціальної політики України;
міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;
місцева державна адміністрація, місцеві ради народних депутатів.
Кабінет Міністрів України забезпечує:
реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
затверджує національну програму щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;
визначає функції міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та нагляду за охороною праці;
визначає порядок створення і використання державного, галузевих і регіональних фондів охорони праці.
Для розробки і реалізації цілісної системи державного управління охороною праці при Кабінеті Міністрів України створена Національна рада з питань безпечної життєвої діяльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.
Державний комітет України з нагляду за охороною праці:
здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі;
розробляє за участю міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади та профспілок національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;
координує роботу міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрації та об’єднань підприємств у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
опрацьовує і переглядає спільно з органами праці, статистики і охорони здоров’я систему показників обліку умов і безпеки праці;
бере участь у міжнародному співробітництві з питань охорони праці, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід у цій галузі, організовує виконання міжнародних договорів і угод з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
одержує від міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевої державної адміністрації та підприємств інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань.
Міністерства, відомства та інші центральні органи державної виконавчої влади в межах своєї компетенції розробляють програми і прогнози в галузі охорони здоров’я, визначають єдині науково обґрунтовані державні стандарти, критерії та вимоги, що мають сприяти охороні здоров’я населення.
Питання для самоперевірки
Від якого числа, місяця, року прийнято основне законодавство України про охорону здоров’я?
Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічною благополуччя населення”
Закон України “Про охорону праці та безпеку життєдіяльності”?
Принципи державної політики в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності?
Закон України “Про пожежну безпеку”?
Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”?
Закон України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”?
Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
Що забезпечує Кабінет Міністрів України?
Охарактеризуйте основні положення Державного комітету України з нагляду за безпекою життєдіяльності та охороною праці?
Основні скорочення
ВООЗ
Всесвітня організація охорони здоров’я
ДП
Дерево подій
ДВ
Дерево відмов
РОП
Ризик-орієнтований підхід
ГДК
Гранично допустима концентрація
МДР
Максимально допустимий рівень
ГДЕН
Гранично допустиме екологічне навантаження
ГДВ
Гранично допустимі викиди
ГДАН
Гранично допустиме антропогенне навантаження
МСК
Максимальне споживання кисню
ХО
Хвилинний об’єм
СО
Систолічний об’єм
ПТ
Пульсовий тиск
ДТ
Діастолічний тиск
СТ
Систолічний тиск
АТ
Артеріальний тиск
ЧСС
Частота серцевих скорочень
ПАН
Попередній аналіз небезпеки
ФП
Фільтраційний поглинач
ПРУ
Протирадіаційне укриття
ФВП
Фільтровентиляційне приміщення
НС
Надзвичайна ситуація
СВСП
Ступінь вертикальної стійкості повітря
ЗХЗ
Зона хімічного забруднення
ПЗХЗ
Прогнозована зона хімічного забруднення
СДОР
Сильнодіюча отруйна речовина
ХНО
Хімічно небезпечний об’єкт
ЗМХЗ
Зона можливого хімічного зараження
АРІНР
Аварійно рятувальні і невідкладні роботи
ОГД
Об’єкт господарської діяльності
ТГМ
Тверді горючі матеріали
РГМ
Рідкі горючі матеріали
ПО
Пожежна обстановка
АРС
Аварійно-рятувальна служба
МКРЗ
Міжнародна комісія з радіоактивного захисту
Найважливіші терміни, поняття
Небезпека
Концентрація сталого розвитку
Безпека
Природні небезпеки
Життєдіяльність
Техногенні небезпеки
Безпека життєдіяльності
Соціальні небезпеки
Система „Людина – Машина - Середовище”
Потреби людини
Ризик
Ризик – орієнтований підхід
Концепція прийнятого ризику
Управління ризиком
Гранично допустимий ризик
Попередній аналіз небезпеки
Знехтуваний ризик
Моделювання небезпек
Матриця оцінки ризиків
Дерево подій і Дерево відмов
Психіка
Темперамент
Психічні процеси
Холерик
Психічні стани
Меланхолік
Психічні властивості
Флегматик
Людський чинник
Сангвінік
Пам’ять
Стрес
Здоров’я
Артеріальний тиск
Cуспільний рівень здоров’я
Систолічний тиск
„Формула здоров’я”
Діастолічний тиск
Серцево – судинна система
Пульсовий тиск
Частота серцевих скорочень
Максимальне споживання кисню
Ергономіка
Тактична чутливість
Оператор
М’язова сила
Антропометрія
Енерговитрати
Робочі положення працівника
Втома
Робоче місце
Втрата працездатності
Індивідуально – дослідні завдання
до модульно – тестового завдання № 1
Аварії, пожежі і вибухи на виробництві.
Безпека експлуатації електронно - обчислювальних машин (ЕОМ).
Безпека життєдіяльності як категорії.
Безпека під час експлуатації установок кріогенної техніки.
Безпека праці.
Біосфера і людина.
Взаємодія людини з біосферою.
Вимоги до евакуації пожежних виходів.
Вода – чинник життєзабезпечення.
Вплив нейролінгвістичного програмування на безпеку життєдіяльності людини.
Вплив транспорту та промисловості на НС.
Вплив шуму на людину.
Джерела, зони та рівень забруднення НС у разі аварії на АЕС.
Дії людини під час землетрусу.
Дія електромагнітних полів та випромінювань на організм людей.
