Астронавти мовчки сидiли у своїх крiслах.

- Це великий експеримент, - сказав Сергєєв. - Можливо, найбiльший за всю iсторiю людства.

- А як же розглядати все це з погляду етики?.. - спитав Новиков. - Як йому вдалося схилити на свiй бiк екiпаж?

Сергєєв махнув рукою:

- Iзоляцiя, в якiй вони жили стiльки рокiв, плюс авторитет Чернова, його особиста чарiвнiсть, захоплююча перспектива його iдей... Вiн зумiв залучити їх до своєї роботи, а потiм переконати, що тiльки на Ренi можна здiйснити те, ще поволi стало визначальним змiстом його життя. Мабуть, йому довелося говорити, що наука потребує жертв, що тiльки штучнi бiосистеми, поставленi на службу людинi, спроможнi повнiстю звiльнити її для iнтелектуальної працi, творчостi, пiзнання. Все, очевидно, було так...

- Очевидно, - згодився Старцев.

Вiн повiльно пiдвiвся i став бiля стелажiв з мiкрофiльмами, схрестивши на грудях руки.

- Нам доведеться довго з'ясовувати все це з Центром, - Старцев усмiхнувся. - Сподiваюсь, Олега з корабля не спишуть.

- Я теж так гадаю, - сказав капiтан. - У нього просто не було iншого виходу. Iнодi буває доцiльнiшим поставити перед готовим фактом, нiж доводити реальнiсть цього факту.

- Я приготую каву, - запропонував Новиков.

- Менi подвiйну, - сказав Гришин.