запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою)

збоченець

злидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово)

злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2. Зрадник, злочинець.)

знайдибiда

йолоп (Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного — бовдур, телепень.)

карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. перен. Важкий, складний для виконання, для розв'язання. // Ризикований. 3. перен. Те саме, що надзвичайний)

кепсько (1. Те саме, що погано. ** Кепські жарти з ким — чим — погані, небезпечні жарти. 2. Поганенький.)

кумедний (Смішний, забавний. // Те саме, що дивовижний)

курва (вульг., лайл. Повія, шлюха)

лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово.)

лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. «Лайно собаче»)

лиходій (Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо)

лихвар (Той, хто позичає гроші за великий процент.)

лярва (зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва)

мерзотник (Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово.)

набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.)

навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово. 2. Неврівноважений, нестриманий. 3. Позбавлений розумного змісту. 4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.)

наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.)

нацицюрник (аналог бюстгальтера)

нахаба (Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.)

нездара (Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна людина. // Уживається як лайливе слово.)

незґраба (розм. 1. Незґрабна людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку.)

недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). 2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін. 3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах. 4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.)

недотепа (1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.)

непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина)

одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина.)

падлюка (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)

підлюка (-и, ж. і ч., лайл. Підла людина.)

плюгавий (Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). // перен. Огидний, мерзенний, підлий.)

погань (1. Покидьки. 2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. 3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство)

покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.)

потвора (1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.)

пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово)

пришелепкуватий (Нетямущий, безтолковий.)

скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня). 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін.). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.)

срака (вульг. зад, сідниці)

стерво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)

схиблений

телепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2. рідко. Серце дзвона.)

тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину)

хвойда (зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.// Уживається як лайливе слово)

шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа)

шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. 2. розм. Те саме, що бешкетник.)

шльондра (1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, шлюха)

шляк (-у, ч., зах. Удар, інсульт. ** Шляк би (аби) трафив кого, зах. — уживається як лайка, що виражає лихе побажання комусь.)

шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом. 2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово.)