Немає нiякiсiнької надiї на те, що цi рядки хтось прочитає хоча б у майбутньому, — i все ж я мушу писати. Мої вiрнi супутники побороли безнадiйнiсть i розпач. Немов нiчого й не трапилось, вони заглибились у свої справи: прислухаються до подиху Всесвiту, вимiрюють його пульс....