Як я йому заздрив.  І не міг вийти з подиву...  Але мені сказали, що це вже нарешті Епоха справжньої справедливости, коли вже вільно думати і говорити, і називати все своїми іменами...  Але я сидів і, не вірячив те, бо то неможливе! - дивився нишком, впізнаючи свою жаску, макабричну епоху...    ... І бачив я таку виставу :