В усіх бувають невдалі дні. Та якщо ранок не вдався дрібними дурничками, а вечір зустрічаєш біля хатинки на курячих ніжках, то цей день вже не просто невдалий. А коли здається, що гірше вже бути не може, виявляється, що ще як може... Але ж це лише початок шляху, і невдалі дні завжди минають, даючи дорогу дням загадковим, таємничим і навіть трішечки чарівним...

Коли я викладала свою повість в litmir та ще дві бібліотеки, цей світ тільки розвивався і я сподівалася, що зможу оперативно вносити зміни. Та з цього часу книга поширилася в неті, і я не маю змоги її редагувати там. А вона змінилася, стала вдвічі більшою та продовжує рости. Тому я вирішила залишити тут все як є. Та нехай читачі знають, що читають чорнову, коротку версію, яка є каркасом нової книги. І я буду рада вашим коментарям та запитанням.