Там на краю, де зима
лютувала,
Теплом ти своїм мене
огортав.
Тоді я так ще й не знала,
Та ти все помірно наступав.
Безсонної ночі, провівши у
двох,
Серця сплелися в єдине-
одне,
І кохання, почувши наш
вдох,
Теплом огорнуло тебе і
мене.
Ніколи не забуду ту зустріч
єдину,
Ти обіймав мене, наче
дитину,
Так ніжно й одночас так
міцно.
Ще не випили чашу, не
побачили дно.
