Слова, слова: чудові, ніжні.
Слова. Тільки жодні не мені.
Вони так линуть між людей,
Неначе повні у собі свічей.
Наче ясні ангільські очі,
Ніби літні теплі ночі.
Слова, слова і більш нічого.
Одна печаль стоїть в душі.
Вони карбують дружбу
Й вбивають у тобі любов.
Вони бувають добрі, ніжні,
Але й злі. пропажні.
Ідуть собі у світ вони,
Незнаючи, яку біль несуть в собі,
Що розриває душу на шматки.
Віру у кохання розвіюють на пилинки.
