Безорудько Віктор Григорович

Ві́́ктор Григо́рович Безору́дько (*15 лютого 1913, село Хомутець (нині Миргородський район Полтавської області) — 10 липня 1985, Лубни), український письменник (псевдонім Віктор Толстоєвський). З 1958 року — член спілки письменників УРСР.

Народився в робітничій сім'ї, з 1923 року родина проживала в Лубнах, там Безорудько закінчив «семирічку», працював в «літейці» заводу «Комсомолець». В 1929—1931 роках навчався в Харківському поліграфічному інституті.

Жив у Лубнах, з 1933 по 1957 рік працював у районній газеті «Червона Лубенщина».

1955 року його оповідання надруковане в обласній газеті «Зоря Полтавщини».

В 1956 році його твори вже друкують «Перець» та «Крокодил». Автор гумористичних оповідань:

«Онопрій Мінімум» (1957) — перша збірка, гуморесок,

«Феномен» (1959),

«Гуморески» (1961),

«Перше побачення» — кіноповість (1962),

«Солом'яний капелюх» (1964),

«Рятуйся, хто може!» (1964),

«Три мушкетери з Сухих Млинців» (1965),

сатирично-фантастичного роману «Нейтрино залишається в серці» (1968),

«Привид Чорного острова» (1975),

повісті «Ти мене любиш, Яшо?» (1972),

«Покажіть Тимошеві Венеру» (1983).

Співавтор сценарію (разом з Петром Лубенським) художнього фільму «Перший парубок» — 1958 року відзнятий — за даними радянського кінопрокату, фільм переглянуло тринадцять мільйонів глядачів.

Його твори перекладалися на білоруську, болгарську, литовську, російську, сербську та хорватську мови.