Батурин Сергій

Сергі́й Бату́рин (*4 квітня 1960, Київ) — псевдонім українського письменника, автора романів і повістей, поезій та публіцистичної хроніки «Українські невільники Третього рейху», лауреата низки літературних премій.

Його дебютний історичний роман «Охоронець» отримав третю премію «Коронації слова» (2001). Крім того, Сергій Батурин — переможець конкурсу літературного часопису «Дніпро» (2009), літературного фестивалю «Просто так» в номінації «Проза» (2010) і Всеукраїнського конкурсу «Найкраща книга України» у номінації «Проза» (2014), лауреат літературної премії імені В.Короленка (2014). Роман «Вакансія для диктатора» (2015 р.) було названо Книгою дня Інтернет-видання «Літакцент», Книгою тижня національного тижневика «День», вона увійшла до ТОП 10 книг львівського Форуму від газети «Дзеркало тижня», ТОП-10 книжкових новинок від українських письменників видання depo.ua і ТОП-10 головних книг зими від українських авторів проекту Styler (РБК Україна).

У 2016 році роман Сергія Батурина "Шизґара" посів ІІІ місце в номінації "Романи" Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».

За свою літературну творчість він також отримав відзнаку міжнародного академічного рейтингу «Золота Фортуна» (2009) та почесну відзнаку Національної Спілки письменників України (2010).

Учасник фестивалів "Віршень", "Трипільське коло", Фестивалю патріотичної пісні ім.К.Єрофєєва та ін.

Закінчив філологічний факультет 1981 р. Працював учителем у Києві, служив у лавах Збройних Сил. З 2007  по 2012 р.— відповідальний секретар Київської організації Національної спілки письменників України. Найбільше хобі Сергія Батурина — історія. Можливо, тому в своїх романах він подекуди передбачає реальні події.

Член Національної Спілки письменників України. Член Асоціації українських письменників. З 2011 р. — член Координаційної ради АУП.

Мешкає в Києві. Одружений, має двох синів.