 |
| ||||||||||||
Борис Дмитрович Грінче́нко (27 листопада [9 грудня] 1863 — 23 квітня [6 травня] 1910) — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч.
Автор першого словника української мови, редактор низки українських періодичних видань. Обстоював поширення української мови в школі та в установах. Літературні псевдоніми: Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе, Гречаник.
Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих, педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, зокрема «Рідного слова» — книжки для читання в школі. Укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови».
Один з організаторів і керівників «Просвіти», активний член Братства тарасівців, співзасновник УРП (1904).
