Пилат Володимир Степанович

Володимир Степанович Пилат (нар. 15 вересня 1955, Львів) — український дослідник та знавець бойових мистецтв, засновник бойового гопака.Займався у 1964 карате Канку.

Володимир Пилат народився 15 вересня 1955 року у Львові. Дід по батьківській лінії Михайло Пилат походив із лицарського роду, який ще з 1121 року мав свій родовий герб під назвою «Новий»[1], пройшов Першу світову, громадянську і Другу світову війни. Дід по матері, Андрій Гідей, за часів Австро-Угорщини служив в особистій охороні австрійського цісаря Франца-Йосифа.[1] У селі Завидовичі біля Городка, звідки він родом, завжди була школа, в якій вчили дітей боротися. Дід став першим учителем юного Володимира.

1962 року Володимир почав тренування зі спортивної гімнастики, якою займався чотири роки. Ще до приходу в секцію, завдяки постійним тренуванням вдома, був добре розвинений фізично. Після гімнастики перейшов у секцію вільної боротьби, де займався два роки. Багато разів брав участь у змаганнях, перемагав досвідченіших суперників. 1968 року почав вивчати карате стилю кьокусін. Подолавши за 9 років шлях від новачка до майстра, у 1977 році він успішно склав іспити на 1-й дан карате і отримав чорний пояс. Це давало йому право стати вчителем.

Відкрив власну школу карате кьокусін, паралельно вивчаючи інші стилі — годзю-рю, соне, карате-до за Фунакосі та Накаямою, а також кікбоксинг.

На початку 1980-х років школа Володимира Пилата перемогла всі школи бойових мистецтв, що існували на той час у Львові. Майже всі двобої він та його учні вигравали нокаутом. На той час це була єдина школа у Львові, яка постійно практикувала фул-контакт. Саме в цій школі вперше на території колишнього Союзу почали застосовувати жорсткі накладки для рук, ніг, грудей та спини, а також шоломи, що захищають потилицю і маківку голови.[1]

У 1985 році Володимир Пилат створив експериментальну школу з дослідження і вивчення бойової культури українського народу. Два роки дослідницької роботи дали позитивний результат і вже з 1987 року, остаточно покинувши карате, Пилат почав відновлювати і розвивати бойовий гопак. Ще 1989 року організував у Львові перший Всеукраїнський з'їзд козацтва, на який зібралися ентузіасти зі всієї України. У 1990 році з метою легалізації діяльності з відродження українського козацтва та козацьких бойовий мистецтв Володимир Пилат створив громадську організацію «Фольклорно-спортивна асоціація "Галицька Січ"», на базі якої бойовий гопак розвивався протягом наступних семи років.

До числа співзасновників «Галицької Січі» входили Приступа Євген Никодимович (нині професор ЛДУФК), Олесь Нога (нині кандидат наук, українознавець), Марія Шунь (поетеса). «Галицька Січ» стала великою творчою лабораторією.

Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років Володимир Пилат та його учні активно включаються до процесів національного відродження, брали дієву участь як у повсякденній роботі, так і в масових заходах, спрямованих на відновлення української державності. Має духовного наставника в церкві c. Страдч.

Здобуття Незалежності у 1991 році дає новий поштовх праці. Він організовує численні поїздки по Україні, показові виступи в різних містах, фестивалі, навчальні семінари. У тому ж році виходить друком перша книга, яка містить відомості про відроджене бойове мистецтво українців — «Традиції української національної фізичної культури» (у співавторстві Євгеном Приступою). Трохи згодом, у 1994 році, Володимир Пилат видав книгу Бойовий гопак. Окрім бойової техніки, що не має аналогів в інших системах, в книзі подано ґрунтовну історичну розвідку про витоки бойової культури українського народу, а також повністю розроблені правила змагань з бойового гопака, вимоги на рівні майстерності та світоглядну концепцію сучасного українського лицаря.

Завдяки постійній подвижницькій праці Володмира Пилата осередки бойового гопака створюються в різних регіонах України. Його дослідження і розробки мали вплив на інші стилі українських бойових мистецтв: спас, хрест, собор та інші.[1] У 1997 році рішенням Установчих зборів Центральної школи бойового гопака Володимирові Пилату, як засновнику стилю, присвоєно пожиттєве звання Верховного учителя бойового гопака. У 1999 році Пилат випускає у світ друге, доповнене видання навчального посібника Бойовий гопак.