Гавришкевич Iван

Гавришкевич Іван (1827 — 1908, с. Кам'янка Волоська, Жовківський район, Львівська область) — парох парафії в Кам'янці Лісній, почесний крилошанин греко-католицької Консисторії Перемишльської Єпархії, декан і ординаріятський шкільний комісар Потелицького деканату, письменник, перекладач, краєзнавець та етнограф.

У 1848 — 1851, будучи студентом, здійснив кілька багатоденних мандрівок Самбірським і Стрийським повітами, вперше систематично обстеживши територію Галичини і Буковини, і першим з українців нанісши на карту близько 2000 висот цих земель.

У 1852 висвячений на священика.

З 1856 парох у Кам'янці Лісній.

Дотримувався москвофільських поглядів. З його ініціативи в Кам'янці Волоській засновано чотири москофільські читальні ім. М. Качковського (у Старому Селі, в Липнику і дві в Кам'янці Лісній), поширювалися москофільні часописи «Руське слово», «Галичанин».

Завдяки ініціативі і старанням І. Гавришкевича побудовано дочірню однобанну церкву Успення Теодозія Печерського в Новій Кам'янці.

Написав оповідання «Страхи», яке відносять до важливих пам'яток української готичної містичної прози XIX ст., краєзнавчо-етнографічний нарис села Кам'янка Волоська, опублікований в москофільському виданні «Галичанин», що й нині відіграє важливе значення в краєзнавстві й етнографії. Відомості з цього нарису були використані при написанні статті «Кам'янка Волоська» у фундаментальній праці «Словник географічний Королівства Польського…» (Т. 3, 1882, С. 788—791).