Куліш Пантелеймон Олександрович

Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш (26 липня (7 серпня) 1819 Вороніж, Глухівський повіт, Чернігівська губернія, — 2 (14) лютого 1897, хутір Мотронівка, нині село Оленівка, Борзнянського району Чернігівської області) — український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець, філософ історії. Охрещений в честь святого Пантелеймона Цілителя, «зціляв рани» Русі Української (Старої, Київської), сприяючи розвитку української літературної мови, науки, філософії, історії. Певний період нейтрально ставився до Московської держави і російської мови і культури.

Автор першої фонетичної абетки для української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису.

Іван Франко називав Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві[2], «одним із корифеїв нашої літератури»[3]. Відомий найбільше як перекладач Біблії та як автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Писав українською та російською мовами.

Член Сербської академії наук та мистецтв (від 1892).