Гримич Віль Григорович

Віль Григо́рович Гри́мич (нар. 7 червня 1925, Москва — 3 жовтня 2016, Київ) — український перекладач. Заслужений працівник культури України

Народився 7 червня 1925 р. у м. Москві.

Закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка та аспірантуру.

Учасник війни, нагороджений орденами та медалями. Член-кореспондент Словенської Академії наук і мистецтв.

Переклав романи й повісті

зі словацької: Р. Яшика, Л. Мнячка;

з чеської: Йозефа Несвадби, Павла Гануша, Мірко Пашека;

з узбецької: Гафура Гуляма, Ульмаса Умарбекова;

поетичні книжки з татарської: Джавада Тарджеманова, Муси Джаліля;

зі словенської: Франце Прешерна, Антона Інголича, Цирила Космача, Тоне Селішкара, Леопольда Суходольчана;

з естонської: Владіміра Беекмана, А. Сійга;

з кримськотатарської: Окрушина сонця. Антологія (у співавторстві),

драматичні твори з іспанської: Лопе де Вега;

з німецької: Фрідріха Дюрренматта, Танкреда Дорста;

з італійської: Джуліо Скарніччі та Ренцо Тарабузі;

з французької: Робера Тома;

з англійської: П. Шиффера;

із сербської: Бранислава Нушича;

з російської: Антона Чехова.

Автор багатьох статей, есе в періодиці й книжках про іншомовні літератури, міжлітературні взаємини, зарубіжну україніку й шевченкіану.

Лауреат премії імені Максима Рильського (1993).