|
Іванов Микола Олексійович (альтернативне написання прізвища Іванів) (нар. 1890-ті, Харків — пом. невідомо) — український перекладач з англійської, французької, іспанської та німецької мов. Старший брат знаного літератора, книгознавця та бібліографа Юрія Меженка.[1] Походив з лікарської родини, мав двох суродженців: молодшого брата Юрія (Юра) та сестру Олександру (Кася). Мати Іванова Лідія Ерастівна займалася хатнім господарством, батько Іванов Олексій Ілліч був земським лікарем. Під час II Світової війни потрапив на Захід у Німеччину, де його слід загубився. Але дослідники припускають що він, найімовірніше, став жертвою радянських «людоловів» та після завершення II Світової війни був вивезений назад у СРСР та ув'язнений у сибірських концтаборах де й загинув.
Народився Іванов у Харкові у 1890-их, згодом жив у Чернігові. По закінченні університету, викладав іноземні мови та багато перекладав з еспанської, англійської та фрназузької на українську. Серед його особистого доробку також були власні байки.
Перед війною викладав у школі для іспанських дітей. На початку II Світової Війни Микола Іванов мешкав у Харкові, був учасником письменницької секції при Харківському товаристві "Просвіта". Під кінець війни опинився у Німеччіні. Надія Стрішенець у примітках до своєї праці «Бібліографічна спадщина Юрія Меженка» припускає, що Микола Іванов був заарештований радянськими органами безпеки та загинув у концтаборах. Це припущення також підтверджується у статті видатного українською поета, літературознавця та перекладача Ігоря Качуровського «Перекладачі української діаспори», спеціально написаній для журналу «Всесвіт», де він говорить, що пан Іванова улітку 1947 року було обманом захоплено в Гамбурзі[2] та примусово репатрійованим з Німеччини до котрогось із сталінських концтаборів.[3]