| |||||||||||||
Гли́нський Іва́н Володи́мирович (* 7 листопада 1928 — †16 березня 1983) — український письменник, перекладач, фольклорист, драматург. Перебував у Спілці письменників України з 1964 р.
Народився 7 листопада 1928 р. у с. Потуш теперішнього Тиврівського району на Вінниччині. Почав навчання в школі рідного села, згодом навчався у середній школі с. Лука Немирівського району.[1] На початку Поділля та Буковини. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету (1957) і деякий час учителював. Досконало знав німецьку, французьку, польську, румунську, молдавську мови, размовляв на ідиш. Цілком присвятивши себе літературній та громадській діяльності, останні десятиліття жив у Могилеві-Подільському, де помер 16 березня 1983 р.[2]
Писати вірші почав ще до війни. Друкувався від 1946 р. Публікував оповідання, нариси, вірші, літературно-критичні, краєзнавчі розвідки та переклади в обласній та республіканській пресі, статті з питань теорії й практики художнього перекладу, культури мови, історії українсько-польських літературних зв'язків, дослідження українських імен та прізвищ.[3]
Автор п'єс «Коли квіти стріляють» (1966) та «Вас чекають матері» (1973), книги про походження українських імен та прізвищ «Твоє ім'я — твій друг» (1970), збірки гумору й сатири «Передбачливий гіість» (1983).
Як перекладач познайомив читачів із низкою творів — з німецької мови (В. Мак, «Вчителька, дочка Колумба»), молдавської (Йон Друце, «Георге — удовин син»; О. Маринат, «Невгамовна дівчина»), білоруської, російської мов. Особливо плідно працював, перекладаючи з польської, зокрема творів, А.Міцкевича, С.Гощинського, Ю. Словацького (Беньовський. Кримські пригоди: фрагменти поеми — Сімферополь, 1984 та ін.), М.Конопніцької, Я. Івашкевича, А. Збиха («Ставка більше за життя»). Для видання «Іван Франко. Зібрані твори у 50 тт. — Т. 17 — К., 1979» переклав польськомовні Франкові повість «Лель і Полель» та оповідання «Герой мимоволі».[4]
Будучи членом СПУ з 1964 р., стояв біля витоків створення в 1971 р. Вінницької письменницької організації.[5]
