Христенко Інна Митрофанівна

І́нна Митрофа́нівна Христе́нко (14 серпня 1919, Полтава — 21 серпня 2001) — українська дитяча письменниця (поетеса, прозаїк).

Народилася в сім'ї вчителя. Батько був репресований, на всіх родичів лягло тавро родини «ворога народу»[2].

У 1923 р. разом із батьками переїхала до Харкова, де закінчила середню школу, а 1941 історичний факультет Харківського університету.

Після початку німецько-радянської війни Христенко приєдналась до товариства «Просвіта». Деякий час працювала друкаркою у Міській управі. В газеті «Нова Україна», яка виходила у піднімецькому Харкові, був опублікований ліричний вірш Христенко «Привіт тобі, весно!»[2].

За її словами, після війни її часто викликали до НКВС, ставлячи у провину зокрема цю публікацію. Христенко заборонили викладати у денній школі, дозволивши викладати тільки у вечірній[2].

У 1944—1958 рр. учителювала в школі.

В кінці 1950-х років знову почала писати вірші та оповідання. Переважно писала твори для дітей.

З 1960 р. — член Спілки письменників України.

У листопаді 1994 р. одружилася з німцем Ріхардом Дюрнером. Дюрнер, колишній художник, підчас німецько-радянської війни був водієм, квартирував у Харкові в одному дворі з Христенко. Він захворів, дізнавшись, що у Німеччині померла його дружина, залишилися діти. Він був пригнічений тяжкою депресією, в нього розпочалася сильна гарячка. Христенко доглядала за ним, Дюрнер одужав та, залишивши Харків з німецькими військами, повернувся до Німеччини. У 1990-ті роки Дюрнер знайшов Христенко, почалося листування, згодом вони одружилися. Жили у м. Гольцмаден (Швабія)[3][4].

Після смерті чоловіка повернулася до Харкова.

Померла 21 серпня 2001 року[5].