Гаррісон Гаррі

Гáррі Макс Гáррісон (англ. Harry Max Harrison, 12 березня 1925 — 15 серпня 2012) — відомий американський та ірландський[3][4][5]письменник-фантаст, редактор галузевих періодичних видань та антологій, художник-ілюстратор (замолоду) і активний учасник різноманітних національних та світових заходів, покликаних популяризувати фантастичну літературу. Лауреат премії «Гросмейстер фантастики» за заслуги перед жанром (2009).

Протягом своєї 51-річної письменницької кар'єри жив у багатьох країнах світу, зокрема у Мексиці, Данії, Великій Британії, Італії, Росії, та переважну більшість часу — близько 30 років — Гаррісон провів на батьківщині предків — Ірландії. У 1970-х роках отримав ірландське громадянство на підставі свого походження. Його друг Фредерик Пол, що вважав єдиною своєю батьківщиною Америку, згадує з подивом, як Гаррісон швидко трансформувався в ірландця і свідомо залишався ним до кінця життя.[6]Окрім прихильності до історичної Батьківщини Гаррісон був стійким прибічником розвитку та розповсюдження мови есперанто, що часто згадується в його романах. Тривалий час він був почесним президентом Асоціації Есперанто Ірландії[7]

Відомий Гаррісон, у першу чергу, завдяки кільком циклами романів науково-фантастичного («Світ смерті»), гумористично-фантастичного («Білл — герой Галактики», «Пацюк із нержавіючої сталі») циклів, а також роману «Посуньтеся! Посуньтеся!», що став основою для відзначеного критикою кінофільму «Зелений Сойлент» (1973).

Твори Гаррі Гаррісона відзначаються гуманістичною, антирасистською та антимілітаристською спрямованістю, сюжетною винахідливістю із відчутною гумористичною та сатиричною складовими.