Юрій Юрійович Шовкопляс, український радянський письменник. Народився в селянській родині. Закінчив Харківський Інститут Народної Освіти (1927). Учителював. Друкуватися почав у 1926 році, належав до літературної організації Пролітфронт. Член Спілки Письменників з 1934 року. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки, Знак Пошани, медалями. По війні – керівник кафедри журналістики Харківського університету (1949-1951) та Харківської організації СПУ (1953-1956). Автор збірок оповідань: «Геній», «Пробудження вночі» (1929),«Проникливість лікаря Піддубного», «Студенти», «Професор» (1930), «Договір на змагання» (1931), «Пригоди песика Джемки», «Лист» (1934), «Скажені вовки» (1941); повісті: «Весна над морем», «Проект електрифікації» (1929), «Земляний похід» (1933), «Починається юність» (1938); романи: «Завтра» (1931), «Інженери» (ч. 1 – 1934, ч. 2 – 1937, нове, доповнене видання – 1967), «Людина живе двічі» (1962), «Лікарю, вилікуй себе самого!» (1964); зб. нарисів: «Електричний СРСР» (1932), «Народження електричного струму» (1936). Вибрані твори у 2-х томах (1973). Його збірка оповідань «Проникливість лікаря Піддубного» є першим в українській літературі детективним серіалом, тож Юрія Шовкопляса можна вважати основоположником українського детективу.
