Білий Дмитро Дмитрович

Дмитро́ Дми́трович Бі́лий (* 25 липня Макіївка) — український письменник, історик, дослідник Кубані, бандурист, осавул Азовського козацького війська (2001), майор міліції у відставці. Доктор історичних наук. Член Донецького відділення НТШ.

Батьки — вихідці з Кубані.

Закінчив історичний факультет 1989–1997 — працював там викладачем.

1989 — очолював молодіжне об'єднання Донецьке історико-етнографічне товариство «Курінь», створене на історичному факультеті Донецького університету.

Від 1997 року — викладач історії в Донецькому юридичному інституті[1].

Проживає в Україні.

Автор науково-популярної розвідки «Малиновий Клин» (1994), романів «Басаврюк XX» (2002), «Заложна душа» (2002), «Чорне крило» (2004), «Козацький Оберіг» (2005), «Шлях Срібного Яструба» (2007). Член Донецького літературного об'єднання «OST» та АУП.

Роман Д.Білого «Басаврюк XX», присвячений подіям XX століття, з його виразною гоголівською алюзією, є, на думку рецензентів, однією з найвдаліших спроб авантюрно-містичного характеру в сучасній українській літературі.

Твори Дмитра Білого перекладено російською мовою[2].