Кирій Іван Іванович

КИРІЙ Іван Іванович (12. 06. 1924, с. Пасківщина, нині Згурів. р-ну Київ. обл. - 27. 11. 1998, Київ) - прозаїк.

Чл. НСПУ. Закін. ф-т журналістики Київ, ун-ту (1960) та ВПШ при ЦК КПУ (Київ, 1964). Працював у пресі, вид-ві «Молодь» (Київ). Перша зб. оповідань «Ключі до щастя» (1958) присвяч. дит. та юнац. рокам І. Франка. 36. повістей та оповідань «Листок з календаря» (1974), «Сліди під вікном» (1983), «Не спіткнутися в дорозі» (1985) - про будні міліції, її боротьбу з кримінал, світом. Писав твори для дітей: зб. оповідань «Як ми їздили в Каховку» (1960), «Сигналісти» (1964), «Мій друг Кася» (1966), «Пташкам літати в небі» (1968), «Вечеря для зайця» (1982), «Братова медаль» (1985), повісті «Спасибі вам, люди!» (1970), «Над Дніпром» (1978), зб. повістей та оповідань «Ровесники» (1983), «Загадковий Ус», «Скарга прокурору» (обидві - 1990), «Хлопці з Вишневого» (1998). Зб. «Після грози» (1987) містить оповідання про Т. Шевченка та І. Франка. Автобіогр. повість «Голодна весна» (1989) - про трагічні події 1933. Усі зазначені книги видано у Києві. Окремі твори К. перекладено рос, білорус, казах, мовами.