Багмут Іван Адріанович

Іван А(н)дріанович Ба́гмут (7 червня 1903, Бабайківка — †20 серпня 1975, Харків) — український письменник, родом з Катеринославшини. Старший брат Йосипа Багмута. Жертва Сталінських репресій.
Іван Багмут народився в селі Бабайківка Новомосковського повіту Катеринославської губернії (тепер Царичанського району) 7 червня 1903 року. Батько його був вчителем.
Навчався спершу у Новомосковській чоловічій гімназії, продовжував освіту в учительській семінарії, яку закінчив у 1921 році. Деякий час він вчителював, а згодом переїхав до Харкова. Тут І. Багмут працював інспектором Народного комісаріату освіти УРСР, став редактором відділу юнацької літератури у Державному видавництві України, літредактором художнього відділу Всеукраїнської радіоуправи, референтом в РАТАУ. В Харкові він продовжував навчання в сільськогосподарському інституті.
Наприкінці 20-х років Іван Багмут багато подорожував. Наслідком подорожей стали книги: «Подорож до Небесних гір», «Преріями та джунглями Біробіджана», «Вибухи на півночі» та низка інших.
Іван Багмут був членом літературних організацій «Молодняк» та «Пролітфронт», але його літературна діяльність перервалася арештом влітку 1935 року.
Після війни Іван Багмут працював переважно в галузі дитячої літератури.